Компенсаційні механізми забезпечення стійкості економіки

Анотація

Постановка проблеми. Циклічність розвитку економіки обумовлює акту­альне завдання держави як регулятора економічних процесів – розробку та впро­вадження системи компенсаційних механізмів, що забезпечують стійкість еко­номіки. Проблемі забезпечення стійкості економіки приділяється увага вчених, але нині не існує єдиного підходу до розуміння сутності компен­саційних механізмів для його забезпечення і джерел їх формування, що вимагає додаткових досліджень.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Економічні та організаційно-правові механізми економічного розвитку в сучасних умовах, компоненти, інстру­менти і заходи щодо їх реалізації активно вивчаються українськими дослідниками і економістами.
Метою дослідження є визначення сутності та функціональної ролі компен­саційних механізмів у забезпеченні стійкості української економіки.
Матеріали та методи. Методологічною основою дослідження є загально­наукові та спеціальні методи наукового пізнання: системний, аналізу і синтезу, порівняння та систематизації. Інформаційну базу дослідження складають праці українських і зарубіжних вчених і статистичні дані Міністерства фінансів України.
Результати дослідження. В Україні компенсаційні механізми забезпечення стійкості економіки перебувають у стадії розвитку. Нині  фундації, створені у цілях запобігання і зведення до мінімуму негативного впливу різних впливів на економіку України, включають резервний фонд Кабінету Міністрів України у Державному бюджеті, Стабілізаційний фонд, державний матеріальний резерв, міжнародні ре­зерви України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Фонд соціального страху­вання України, Пенсійний фонд України. Компенсаційні механізми забезпечення життєстійкості економіки повинні виконувати захисну, регулятивну, превентивну, інноваційну та соціальну функції.
Висновки. Для підвищення ефективності компенсаційних механізмів забезпе­чення стійкості української економіки необхідно дотримуватися таких умов, як: сприяння зростанню національних заощаджень та економічному розвитку країни; підвищення активності громадянського суспільства і відповідальності громадян за власний добробут; законодавча та організаційна узгодженість у формуванні бюджетних видатків та видатків державних коштів і резервів.