Детермінанти стійкості енергосистем

Анотація

Зазначено важливість енергетичної стій­кості для країн ЄC та України в умовах геополі­тичних конфліктів і викликів, спричи­нених російською агресією. Підкреслено необхід­ність модернізації енергетичних мереж, постій­ного моніторингу та аналізу енергетич­ної ситуації. Метою дослідження стало визначення факто­рів, що впливають на енергетичну стійкість і державну політику стійкості енергосистем.  Висуну­то гіпотезу, що у часи кризи держав­не регулювання, зокрема підтримка дивер­сифі­кованих джерел енергії, будівництво ефек­тивної енергетичної інфраструктури, системи управ­ління ризиками та прозора регуляторна полі­тика, відіграє важливу роль у забезпе­ченні стійкості енергетичної системи. Для досягнення мети дослідження використано комплекс загаль­нонаукових і спеціальних мето­дів: історич­ний та логічний – під час аналізу факторів енергетичної стійкості; статистич­не агрегу­вання та порів­няння – для складання й аналізу індексів енер­гетичної стійкості. На основі таких показ­ни­ків енергетичної стійкос­ті, як The Global Energy Vulnerability Index та The Energy Sove­reignty Index, оцінено вразливос­ті енергосистем країн ЄС і України та окресле­но їх шлях до енергетич­ної незалежності. За результатами аналізу виявлено відчутну залежність країн ЄС від імпорту енергії, що впливає на показники самозабезпечення, водно­час відзначено прогрес у відновлюваній енергетиці, зокрема в Данії, Фінляндії та Шве­ції. Позиція України в цьому рейтингу досить низька і може бути порівняна з такими європейськими країнами, як Словач­чина, Поль­ща і Литва, що є наслідком залеж­ності від імпорту енергії, а також низької економічної стабільності та енерго­ефектив­ності. Цільові показники ефективності досягнуті біль­шіс­тю країн ЄС завдяки засто­суванню цілісних підходів до енергетичної безпеки. Визначено фактори, що впливають на енергетичну стій­кість, зокрема геополітичні конфлікти, наявність енергетичних ресурсів, надійна інфраструк­тура, системи моніторингу та управління ризиками, енерго­ефективні техно­логії й прозора регуляторна політика. Підкрес­лено рішення України узгодити власну енерге­тич­ну політику з принципами ЄС, що передбачає оновлення Енергетичної стра­те­гії України для забезпечення сталого економіч­ного розвитку та кліматичної нейтральності до 2050 р.