Глобальні тенденції в динаміці заробітної плати

Анотація

В умовах зростаючої економічної невизна­ченості, геополітичної напруженості та впливу технологічних змін питання динаміки заробіт­ної плати набуває стратегічного значення. Метою дослідження є виявлення ключових тен­денцій у динаміці заробітної плати у світі та в окремих регіонах. Для досягнення мети викорис­тано методи статистичного, компаративного та системного аналізу, систематизації, групу­вання та наукової абстракції. У ході дослі­дження перевірено гіпотезу, що динаміка заробітної плати у світі визначається сукупним впливом глобальних економічних, технологічних, демографічних та соціально-політичних чин­ників. Загалом глобальні тенденції в динаміці заробітної плати у країнах Європи, Північної та Південної Америки, Азії, Африки та арабського світу повʼязані з її регіональними особливос­тями та урахуванням економічних, соціальних і політичних чинників. Виявлено, що найбільші спади заробітної плати відбулися під час світо­вої фінансової кризи (2008–2009 рр.) та пандемії COVID-19 (2020–2021 рр.), що зумовлено різким скороченням економічної активності, падінням зайнятості та уповільненням зростання продук­тив­ності праці. Обґрунтовано нерівно­мірність реального зростання заробітної плати за регіонами – з високими темпами в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, Центральній і Західній Азії та Східній Європі та стриманими темпами  у країнах з розвиненою ринковою економікою у Західній Європі та Північній Америці. Проведе­ний аналіз співвідношення мінімальної та максимальної заробітної плати в Польщі, Ні­меч­чині, США та Україні за 2016–2023 рр. виявляє суттєві відмінності у рівнях соціальної нерівності. Скорочення розриву між мінімаль­ною та максимальною заробітними платами в розвинених країнах є результатом активної соціальної політики, тоді як в Україні він залишається значним через структурні проб­леми економіки. Визначено світові тенденції у динаміці заробітної плати: зростання нерів­ності в оплаті праці, вплив новітніх технологій на ринок праці та її оплату, вплив пандемії COVID-19, глобалізація ринку праці. Доведено наявність розриву в оплаті праці між високо­кваліфікованими та низькокваліфі­кова­ними працівниками, регіо­наль­­ну нерівність, гендерний розрив, вплив автоматизації та роботизації, зростання у критичних секторах економіки й скорочення у постраждалих внаслідок пандемії секторах, переміщення виробництва у країни з дешевшою робочою силою та конкуренція через аутсорсинг. Підкреслено, що зростання світо­вого рівня інфляції негативно впливає на реальні доходи працівників, знижуючи їхню купівельну спроможність. Уповільнення темпів зростання світової економіки, геополітичні ризики, енерге­тична криза в Європі та продовольча криза в Африці внаслідок російської агресії проти Ук­раї­ни суттєво вплинули на динаміку заробіт­ної плати у глобальному масштабі