Детермінанти стійкості ринку праці

Анотація

Стійкість ринку праці є важливою кате­горією соціально-економічного розвит­ку в умовах перманентних потрясінь та невиз­наченості. Глобальні виклики, непро­гно­зованість циклічних коливань економіки, інформаційна асиметрія ринку, вплив чин­ників поведінкового характеру часто визна­чають динаміку та вектори розвитку зокрема і ринку праці, ставлячи питання про посилення його фундаментальних основ та ефективне функціонування, попри чи­сель­ні обмеження і ризики. Звідси й випливає потреба у дослідженні усієї багатома­ніт­ності факторів та викликів функціону­ванню ринку праці й обґрунтування на цій основі  парадигми стійкості ринку праці в умовах системної невизначеності. Детермінантами стійкості ринку праці є циклічні та струк­турні чинники, які визначають здат­ність ринку праці уникнути, витримати або віднови­тися від шокових впливів. Істотні демографічні зміни в чисельності, статево-віковому складі населення, зміна техно­логіч­них укладів, впровадження інновацій, час­то повторювані циклічні спади еконо­міки, війсь­ково-політичні конфлікти зміню­ють сферу зайнятості населення у різних країнах світу та демонструють загальну внутрішню чут­ли­вість ринку праці до шокових впливів. Завданням держави та бізнесу є забез­печення макроекономічної стабільності, роз­ви­ток людського капіталу, соціальний захист населення, підвищення рівня зайня­тості, стабільне і прогно­зоване економічне зростання, сприяння гнуч­кості ринку праці шляхом розвитку різних форм зайнятості, як-от дистанційна або часткова. Як наслі­док – сприятливе ринкове середовище слугу­ва­тиме індика­тором розвитку інновацій, успішного функ­ці­онування малих та середніх підприємств, які формуватимуть інновацій­ні робочі місця у майбутньому та підвищува­тимуть стійкість ринку праці в цілому