Національна стійкість України в умовах воєнного стану

Анотація

24 лютого 2022 р. росія розв’язала першу в XXI ст. континентальну війну в Європі, підірвавши систему колективної світової без­пеки, встановлену після Другої світової війни. Загострення бойових дій і масштаб руйнувань українських міст та об’єктів критичної інфраструктури актуалізують проблематику дослідження національної стійкості. Метою дослідження є обґрун­тування національної стійкості України як необхідної умови протидії російській агресії, а також ідентифіка­ція напрямів її забез­печення. Використано загальнонаукові та спеціальні методи: тео­ретич­ного узагаль­нення, системного аналізу, систематизації, статистичний, групування та наукової абстракції. Забезпечення національної стій­кос­ті для України може розглядатися як новий етап державотворення та віднов­лення суверені­тету. Національна стійкість визначає реакцію держави і суспільства на внутрішні та зовнішні виклики і загрози.  Проте в умовах війни важливою складовою розбудови національної стійкості є міжна­родна підтримка країн-партнерів, які своїми ресурсами та диплома­тичними зусиллями мо­жуть задовольнити ключові потреби нашої держави. Така під­тримка включає постачання гуманітарної та військової допомоги, фінан­сову допомогу, а також участь у міжнародних диплома­тичних зусиллях для обговорення умов припинення вогню та відновлення миру. Росій­сь­ко-українська війна спричинила появу низки глобальних викликів, які дестабі­лізували міжна­родне безпекове середо­вище. Основні з них: продовольчі, енергетич­ні, гуманітарні, безпе­кові та екологічні глобальні виклики. Віднов­лення глобальної стабільності та проти­дія новим викликам є спільною метою для всіх зацікавлених сторін. Використовуючи підхід Фонду миру до оцінювання рівня націо­нальної стійкості, проаналізовано сфери націо­нальної стійкос­ті України та визначено її вразливі місця. Процес забезпечення національ­ної стій­кості є багатовекторним і потребує  ретель­ного планування та фінансування за всіма напрямами.