Європейський Союз – Україна: пошук нової економічної реальності

Анотація

Проведено комплексний аналіз впливу сучасної геополітичної турбулентності на економіку Європейського Союзу та України. У контексті посилення глобальної нестабіль­ності, ескалації війни росії проти України, трансформації енергетичних ринків і зрос­тання ролі США як геоекономічного гравця  висвітлено глибину та багато­вимір­ність викликів для макроекономічної стабіль­ності, енергетичної безпеки та структурної ціліс­ності європейського економічного простору. Дослідження базується на гіпотезі, що геополітична турбулентність останніх років зумовила значний, але диференційований вплив на економіку ЄС та України. Методологічну базу дослідження формують системний підхід, порівняльний аналіз, статистичні методи оцінювання макроекономічних та енерге­тичних показників, а також структурно-функціональний і причинно-наслідковий аналіз. Охарактеризовано динаміку ключових макро­економічних показників ЄС і України під впливом зовнішньополітичних шоків. Встанов­лено, що геополітична напруга, порушення ланцюгів постачання, санкційна політика та збройна агресія рф стали чинниками гальму­вання економічного зростання в ЄС та обмеженого відновлення української еконо­міки. Досліджено основні канали впливу геополітичних факторів на економіку ЄС: зростання оборонних витрат, підвищення інфляційного тиску через енергетичні шоки, переорієнтацію торгівлі, зниження інвести­ційної активності та дестабілізацію логіс­тики. Зосереджено увагу на трансформації енергетичних ринків Європи. Окремий акцент зроблено на впливі енергетичної війни на економіку України, зокрема на пошкодженні генеруючих потужностей, зростанні залеж­ності від імпорту електроенергії, зниженні аграрного та промислового виробництва. Оцінено роль зовнішньої фінансової та гумані­тарної допомоги у стабілізації макрофі­нансової ситуації. Запропоновано практичні кроки економічної політики України в умовах триваючих ризиків – від зміцнення енерге­тичної стійкості до розвитку експортно-орієнтованих кластерів та адаптації до нових вимог інтеграції з ЄС. Також у підсумку наголошено, що досвід 2022–2025 рр. має стати основою для перегляду економічної стратегії України та ЄС у напрямі посилення стратегічної автономії, енергетичної дивер­си­фікації, інвестицій в інфраструктурну стійкість та переосмислення моделей взаємо­залежності в умовах зростаючої геополі­тичної фрагментації