Цифрові фінансові послуги в умовах сучасних викликів

Анотація

Досліджено розвиток ринку цифрових фінансових послуг в умовах цифрової транс­формації економіки з урахуванням сучасних викликів, повʼязаних із воєнним станом, потре­бами повоєнного відновлення та поглиб­ленням європейської інтеграції України. Дослідження ґрунтується на гіпо­тезі, що ринок цифрових фінансових послуг України вже сформував базову інфраструк­турну й поведінкову основу для подальшого зрос­тання, однак його стра­те­гічний потен­ціал у повоєнному відновленні та інтеграції до ЄС повʼязаний з переходом від кількісного поширення цифрових сервісів до їх якісного, безпечного, інклюзивного та регуля­торно сумісного розвитку. Мето­до­логічну основу дослідження формують сис­тем­ний під­хід, порівняльний аналіз, статис­тичні методи оцінювання макро­еконо­мічних, фінансових та фінансово-інфрастру­ктурних показників, а також структурно-функціо­нальний і причинно-наслідковий аналіз.

У ході дослідження систематизовано ключові статистичні тенденції розвитку циф­ро­вих фінансових послуг, проаналізовано сегментну структуру цифрових платежів, дистанційної ідентифікації та цифрового кредитування, а також здійснено порів­няння українських показників з релевантними орієн­тирами країн Європейського Союзу. Особливу увагу приділено ролі безготівкових платежів, системи BankID, цифрових дер­жавних сервісів, FinTech-рішень та інструментів цифрової взаємодії між держа­вою, бізнесом і населенням. Визначено, що у 2020–2025 рр. український ринок пройшов етап швидкої цифрової адап­тації та сформував базову цифрову фінансову інфраструктуру, однак подальший його розви­ток потребує переходу від кількісного зрос­тання до підвищення якості, безпеки, інклюзив­ності та євросумісності цифрових сервісів. Головними барʼєрами розвитку ринку зали­ша­ються регуляторна фраг­ментар­ність, недос­татня повнота статис­тичного вимірю­вання окремих сегментів, кіберризики, нерівномір­ність доступу насе­лення до цифрових сервісів, а також потреба в посиленні довіри корис­тувачів до цифрових фінансових продуктів. Запропо­новано практичні напрями державної політики та ринкових дій, зокрема гармоні­зацію регулювання з вимогами ЄС, розвиток відкри­того банкінгу, удосконалення цифро­вої іденти­фікації, посилення кіберстійкості, формування резервованої цифрової фінан­сової інфраструк­тури та підтримку комп­лексних цифрових рішень для малого й середнього підприєм­ництва, релокованого бізнесу та домогоспо­дарств. Встановлено, що цифрові фінансові послуги можуть стати одним із важливих інструментів економіки України у повоєнний період за умови їх відповідального, безпечного та стратегічно скоординованого розвитку.