Облікова політика українських корпорацій

Анотація

Через необхідність надання інформації про підприємство та його діяльність для корис­тувачів звітності постає питання щодо органі­зації та методики її генерування в обліку та відображення у звітності, а отже й до облікової політики підприємства. Традиційно облікова політика підприємства орієнтована на фінан­совий облік і звітність. З огляду на це, потребує подальшого вивчення питання, чи є необхідність обмежувати призначення обліко­вої політики суто забезпеченням фінансової звітності, чи вона може слугувати основою для підготовки інших видів звітності (зокрема інтегрованої). Гіпотезою виступає твер­джен­ня, що призна­чення облікової політики не обмежується винят­ково забезпеченням фінан­сової звітності, вона може слугувати основою для підготовки розши­реної звітності (зокрема інтегрованої). Викорис­тано методи: аналізу та синтезу, порівняння, систематизації, дедукції. У ході дослі­джен­ня  проаналізовані підходи до визначення поняття "облікова політика" та її призначення (мети) у вітчизняних і міжнарод­них норма­тивних документах та вітчизняних і закордон­них наукових публікаціях. Проведений аналіз дозволив встановити, що чинні між­народні норма­тивні документи, на відміну від націо­нальних, під час формування облікової політики не забороняють розкривати принципи, методи та процедури, які хоч і суперечать МСФЗ, але не виходять за межі Концеп­туальної основи та законодавства. Тобто в обліковій політиці підприємства за необхід­ності і з дотриманням зазначених критеріїв можуть бути розкриті принципи, методи та процедури ведення обліку та складання не тільки фінансової звітності, а й інтегрованої або іншої корпоративної звіт­ності. При цьому основою для розробки облі­кової політики підприємства мають стати нормативні доку­менти, що визначають вимоги до складання відповідних видів звітності