Антикризова адаптація туристичної галузі України

Анотація

З розвитком туризму туристична компа­нія або дестинація стає макси­мально залеж­ною від най­різноманітніших політичних, соціальних та еконо­мічних подій, а це актуа­лізує цілу низку ризиків і збільшує вразливість до потенційної кризи. Сукуп­ність криз, що спіткала Україну впродовж XXI ст., що­ра­зу деста­білізовувала поступальний розвиток секторів сфери туризму, відкидала назад у минуле підпри­ємницькі ініціативи. Помʼяк­шен­ня впливу кризо­вих явищ на розвиток туризму неможливо уяви­ти без детального статис­тичного аналізу цих впливів та рівня адаптив­ності туризму в цілому та його окремих галузей. Метою статті є розкриття впливу кількох масштабних криз
XXI ст. на український туризм та вивчення ступеня адап­тив­ності його галузей через низку індикаторів, включаючи економічні та фінан­сові резуль­тати діяльності відповідних субʼєк­тів госпо­да­рювання. Основною гіпотезою дослі­дження стало те, що різні галузі економіки, підприємства яких є частиною сфери туризму, характери­зуються різним ступенем адап­тив­ності до масштабних криз. При написанні статті використані результати кількох дер­жав­них статистичних спостережень та експертні оцін­ки. Детально розглянуто спосо­би, якими кризи та потрясіння сформували та змінили туристичний ландшафт України за остан­ні роки. Дослідження висвітлює відчут­ні, вимірювані наслідки великих потрясінь – від різ­кого зниження кількості турис­тів і їх моделей поведінки до різких змін у економіч­них резуль­татах діяльності підприємств сектору. Дослі­дження повинно на меті забезпечити деталь­не розу­міння стійкості та адаптив­ності двох основ­них секторів туризму – гостин­ності та туроперейтингу. Вис­вітлено факто­ри, які дозволили певним сек­торам сфери туриз­му витримати кризи остан­ніх років, тоді як іншим, можливо, було важко адаптуватися та відновлюватися. Ре­тель­но каталогізуючи ці тенденції та законо­мірності, дослідження дає інформацію, яка може допомогти розробити стратегії помʼяк­шення наслідків