Планування івентивного портфеля туристичної дестинації у посткарантинний період
DOI:
https://doi.org/10.31617/visnik.knute.2020(130)03Ключові слова:
дестинація, івенти, івентивний туризм, івентивний портфель, туристичний продукт, холмарк, туристичний потік, туристичні прибуттяАнотація
Постановка проблеми. Для успішного розвитку туристичних дестинацій, широкої обізнаності цільових аудиторій щодо території необхідно проведення масових заходів різної тематики. Це дасть змогу акумулювати додаткові туристичні потоки через диверсифікацію пропозиції для більш розвинених дестинацій, визначити туристичну спеціалізацію території. Починаючи з 80-х років ХХ ст., івенти стали водночас невід’ємною складовою локального туристичного продукту й елементом маркетингових стратегій для багатьох дестинацій світу.Такі тенденції диверсифікації туристичного продукту дестинації особливо актуальні в посткризовий період реінкарнації туристичної сфери після значної стагнації під час карантинних заходів пандемії коронавірусної інфекції в 2020 р. Дієвість івент-програм як елемента індустрії МІСЕ може стати поштовхом до відтворення атрактивності провідних дестинацій світу. Це поставило перед фахівцями завдання розроблення ефективних моделей формування івентивного портфеля (event portfolio) дестинації як сукупності подій, що проводяться на її території, пошуку шляхів оптимізації його структури та напрямків впливу.
Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що попри наявність окремих наукових доробок та очевидне зростання інтересу науковців і практиків до івентивного (подієвого) туризму в світі і в Україні, існує низка питань, яким не приділено достатньої уваги в науковій літературі. Зокрема, йдеться про планування івентивного портфеля дестинації як складової локального туристичного продукту, що і визначає актуальність цієї статті.
Метою статтіє теоретичне обґрунтування процесу планування івентивного портфеля дестинацій України як складової їх туристичного продукту.
Матеріали та методи. Робота ґрунтується на аналізі наукових праць вітчизняних та зарубіжних учених щодо проблем івентивного туризму та формування івентивного портфеля туристичних дестинацій. В процесі дослідження івентивних портфелів туристичних дестинацій України використано такі науково-емпіричні методи, як причинно-наслідковий аналіз та синтез, дедукція та індукція, систематизація та узагальнення, а також системний підхід.
Результати дослідження. Зміст робіт з формуванняівентивного портфеля туристичної дестинації передбачає: визначення кількості й тематики івентів; періодичності та тривалості подій, встановлення масштабності заходу, тобто доцільності залучення івентивних франшиз; рішення щодо залучення певних цільових аудиторій та вплив спеціалізації дестинації.
Здійснено теоретичне обґрунтування процесу планування івентивного портфеля дестинацій України як складової їх туристичного продукту. Визначено цілі формування івентивного портфеля дестинації в рамках стратегії формування туристичного продукту та маркетингової стратегії. Виділено чинники прийняття рішень щодо структури івентивного портфеля, динаміки заходів.
Проаналізовано пропорційність івентивних портфелів туристичних дестинацій України. Проведене дослідження довело, що формування івентивного портфеля туристичних дестинацій повинно відбуватись у рамках існуючих соціально-економічних стратегій і стратегій розвитку туризму. Метою, на яку має бути спрямований івентивний портфель, може бути створення/відновлення рівня обізнаності/ зацікавлення цільових аудиторій або ж забезпечення певної динаміки туристичних прибуттів. Збалансованим івентивним портфелем варто вважати такий, що забезпечує реалізацію стратегічних цілей дестинації упродовж року шляхом організації та проведення заходів, тематика яких максимально задовольняє інтереси цільових аудиторій відвідувачів. На території України ознаки збалансованості наразі мають івентивні портфелі міст Києва, Львова та Кам’янця-Подільського. Найважливішими завданнями оптимізації івентивної політики туристичних дестинацій України наразі є перетворення існуючих локальних подій на туристичні атрактори в рамках загальної стратегії брендингу і з урахуванням можливостей економічного зростання території, а також інституалізація процесу планування івентивного портфеля.
Висновки. На відміну від існуючих публікацій, вперше сформульовано наукові гіпотези залежності туристичних потоків дестинації від розвитку івент-туризму. Проведене дослідження показало, що формування івентивного портфеля туристичних дестинацій має відбуватись у рамках наявних соціально-економічних стратегій і стратегій розвитку туризму. Метою, на яку має бути спрямований івентивний портфель, може бути створення/відновлення рівня обізнаності/зацікавлення цільових аудиторій або ж забезпечення певної динаміки туристичних прибуттів. Наповнення івентивного портфеля означає насамперед прийняття низки рішень щодо кількості івентів, їх динаміки та сезонності, масштабу, тематики. Збалансованим івентивним портфелем варто вважати такий, що забезпечує реалізацію стратегічних цілей дестинації упродовж року шляхом організації та проведення заходів, тематика яких максимально задовольняє інтереси цільових аудиторій відвідувачів.
Посилання
Getz, D. (1989). Special events: Defining the product. Tourism Management. 10(2). 135-137[in English].
Getz, D. (2007). Event studies: Theory, research and policy for planned events. Oxford: Elsevier[in English].
Getz, D. (2008). Event tourism: Definition, evolution, and research. Tourism Management,29,403-428[in English].
Golob, A., Jere, Jakulin T. (2014). Standardization and classification of events in tourism. The European Journal of Applied Economics. (Vol. 14), 1. Retrieved from http://journal.singidunum.ac.rs/paper/standardization-and-classification-of-events-in-tourism-based-on-a-systems-approach.html [in English].
Babkin, A. V. (2008). Special’nye vidy turizma [Special types of tourism]. Rostov n/D: Feniks [in Russian].
Alekseeva, O. V. (2011). Sobytijnyj turizm i ivent-menedzhment [Event tourism and event management]. Rossijskoe predprinimatel’stvo– Russian business, 6. Issue2 (186), 167-172 [inRussian].
Vasilenko, V. A., & Van’, Mjao (2011). Osnovy teorii i praktiki sportivno-sobytijnogo turizma [Fundamentals of the theory and practice of sports and event tourism]. Simferopol’: Krymuchpedgiz [inRussian].
Skavrons’ka, I. V., Bulatova, O. V., Kozak et al. (2014). Mizhnarodni mega-zahody: sportyvnyj aspekt. Novyj svitovyj ekonomichnyj porjadok ta global’ni vyklyky dlja Ukrai’ny [International Mega-Events: the Sport Aspect. A New World Economic Order and Global Challenges for Ukraine]. Krysovatyj A., Savel’jev Je. (Eds.). Ternopil’: TNEU [in Ukrainian].
Tkachenko, T. I., & Dupljak, T. P. (2016). Vystavkovyj biznes [Exhibition business]. Kyi’v: Kyi’v. nac. torg.-ekon. un-t [in Ukrainian].
Parfinenko, A. Ju. (2013). Kul’turnyj turyzm jak chynnyk social’no-ekonomichnogo rozvytku terytorij [Cultural Tourism as a Factor of Socio-Economic Development of Territories]. Visnyk L’vivs’kogo universytetu – Visnyk of the Lviv University. Issue 43, 233-242. Serija geografichna [in Ukrainian].
Omel’nyc’ka, V. O. (2018). Suchasnyj stan rynku poslug gastronomichnogo turyzmu Ukrai’ny [The Current State of the Gastronomic Tourism Services Market in Ukraine]. Ekonomichni studii’– Economic Studies, 2, 121-126 [in Ukrainian].
Tymoshenko, L. O., & Labartkava, K. V. (2014). Sportyvnyj turyzm [Sports tourism]. L’viv: LDUFK [in Ukrainian].
Rol’ mystec’kyh festyvaliv u samorozvytku gromad. Monitoryng praktychnyh pytan’ [The Role of Art Festivals in Community Self-development. Monitoring of Practical Issues]. demcult.org. Retrieved from http://demcult.org/rol-misteckikh-festivaliv-u-samoroz [in Ukrainian].
Nacional’nyj turystychnyj portal Zruchno.Travel [National Tourism Portal Zruchno.Travel]. zruchno.travel. Retrieved from https://zruchno.travel [in Ukrainian].
Ritchie, J. R. B., & Beliveau, D. (1974). Hallmark events: An evaluation of a stratewgic response to seasonality in the travel market. Journal of Travel Research,14,14-20 [in English].