Демографічне старіння та економічне зростання

Антон НЕПИТАЛЮК

doi:10.31617/1.2023(150)03

Автор(и)

Антон НЕПИТАЛЮК Державний торговельно-економічний університет https://orcid.org/0000-0002-7890-3889

DOI:

https://doi.org/10.31617/1.2023(150)03

Ключові слова:

економічне зростання, демографічна стійкість, вікова структура населення, старіння населення, суспільний добробут

Анотація

Проблема змін у демографічній структурі, зокрема в контексті старіння, дає змогу розробити методологічні засади соціально-демографічної політики розвитку, що обумовлює її актуальність. Висунуто гіпотезу щодо існування певної стохастичної залежності між соціально-демографічними індикаторами, структурними елементами публічних видатків та інвестиціями у фізичний капітал, на основі якої можна розробляти програми заходів економічної політики. Для підтвердження гіпотези використано низку прийомів, зокрема теоретичне узагальнення емпіричного досвіду, статистики (групування, ранжування, аналіз рядів динаміки) тощо. Гіпотеза перевірена регресійною залежністю. Інформаційна база – статистика Світового Банку. Вивчено соціодемографічні та макроекономічні характеристики низки країн Центральної, Східної Європи і Балтії, які в 1990-х роках докорінно переглянули свої економічні доктрини і здійснили комплекс ринкових перетворень. В інтервалі 1960–2020 рр. оцінено загальну демографічну динаміку, визначено основні тренди демографічних змін. Висвітлено проблему трансформації вікової композиції населення країн вибірки у 1990–2020 рр., з’ясовано характер взаємовпливу вікової структури і макроекономічних характеристик. Виявлено взаємозалежності між демографічним навантаженням старшою віковою стратою і середніми темпами приросту реального ВВП на душу населення. На основі регресійного аналізу одержано адекватну модель, проте лише макроекономічний контролер – валові інвестиції у фізичний капітал – статистично значимо позитивно впливали впродовж всього аналізованого інтервалу. Негативний вплив демографічного навантаження на економічну динаміку має бути еліміновано програмами охорони здоров’я та підвищення ступеня активного залучення осіб старшої вікової страти до процесів суспільного виробництва. Щодо працездатної страти слід реалізувати заходи культивації інтелектуального капіталу. При цьому концепт демографічної стійкості слід імплементувати до системи макроекономічного регулювання розвитку.

Біографія автора

Антон НЕПИТАЛЮК, Державний торговельно-економічний університет

доктор філософії з економіки, старший викладач кафедри економіки та міжнародних відносин Вінницького торговельно-економічного інституту

Посилання

Ahmad, M., & Khan, R. E. A. (2019). Does demographic transition with human capital dyna¬mics matter for economic growth ? A dynamic panel data approach to GMM. Social Indicators Research, 142, 753-772. https://doi.org/10.1007/s11205-018-1928-x

Deardorff, A. V. (1976). The optimum growth rate for population: comment. International Economic Review, 17(2), 510-515. https://doi.org/10.2307/2525721

Hallett, A. H., Hougaard Jensen, S. E., Sveinsson, T. S., & Vieira, F. (2019). Sustainable Fiscal Strategies under Changing Demographics. European Journal of Political Economy, 57, 34-52. https://doi.org/10.1016/j.ejpoleco. 2018.07.003

Jimeno, J. F. (2019). Fewer babies and more robots: economic growth in a new era of demographic and technological changes. SERIEs, 10(2), 93-114. https://doi.org/10.1007/s13209-019-0190-z

Kozlovskyi, S., Pasichnyi, M., Lavrov, R., Ivaniuta, N., Nepytaliuk, A. (2020). An Empirical Study of the Effects of Demographic Factors on Economic Growth in Advanced and Developing Countries. Comparative Economic Research. Central and Eastern Europe, 23(3), 45-67. https://doi.org/10.18778/1508-2008.23.27

Lazutka, R., Juška, A., & Navickė, J. (2018). Labour and capital under a neoliberal economic model: Economic growth and demographic crisis in Lithuania. Europe-Asia Studies, 70(9), 1433-1449. https://doi.org/10.1080/09668136.2018.1525339

Libanova, E. M., Makarova, O. V., & Sarioglo, V. G. (2020). Activation Policy as an Investment in Human Capital : Theory and Practice. Science and Innovation, 16, 52-62. https://doi.org/10.15407/scine16.05.052

Nepytaliuk, A. (2018). Demographic sustainability and economic growth: theory and methodology. Herald of Kyiv National University of Trade and Economics, 6, 51-66. https://doi.org/10.31617/visnik.knute.2018(122)05

Pasichnyi, M. (2017). Empirical study of the fiscal policy impact on economic growth. Problems and perspectives in management, 15(3), 316-322. https://doi.org/10.21511/ppm.15(3-2).2017.01

Pasichnyi, M., & Nepytaliuk, A. (2021). The Con-tribu¬tions of Demographic Factors to Economic Growth. Problemy Ekorozwoju - Problems of Sustainable Development, 16(1), 219-229. https://doi.org/10.35784/pe.2021.1.24

Retirement Systems in the European Union. https://www.robert-schuman.eu/en/dossiers-pedagogiques/connaitre-europe/systemes-de-retraites.pdf

Samuelson, P. A. (1954). The Pure Theory of Public Expenditure. Review of Economics and Statistics, 36 (4), 387-389. https://doi.org/10.2307/2525721

Sanderson, W. C., Scherbov, S. (2019). Prospective longevity: A new vision of population aging. Cambridge, Massachusetts : Harvard University Press. [in English]. https://doi.org/10.4159/9780674243316

Tiebout, C. M. (1956). A Pure Theory of Local Expenditures. The Journal of Political Economy, 64(5), 416-424. https://www.jstor.org/stable/1826343. https://doi.org/10.1086/257839

World Bank Open Data. https://data.worldbank.org (accessed 30.05.2023).

Yoshino, N., Kim, C. J., & Sirivunnabood, P. (2019). Aging population and its impacts on fiscal sustain¬nabi¬lity. Aging Societies : Policies and Perspectives. Tokyo, Japan : Asian Development Bank Institute. https://www.adb.org/sites/default/files/publication/543006/adbi-aging-societies-policies-and-perspectives.pdf