Застосування кривої ефективності організації в управлінні змінами

Анотація

Постановка проблеми. Управління змінами є важливим аспектом загального управління організаціями, оскільки глобалізація, необмежене розповсюдження і доступ до інформації, наростаюча конкуренція призвели до того, що утриматись на ринку і досягнути успіху сьогодні можуть тільки технологічно і структурно гнучкі та інноваційні утворення. Однак для успішного впровадження бажаних новацій необхідні відповідні знання і досвід у сфері управління змінами. Недостатньо сконцентрувати увагу на так званих жорстких чинниках, насамперед необхідно усвідомити, що жодна зміна не може бути реалізована, якщо персонал підпри­ємства не вважатиме її доцільною. Водночас управління змінами має фунда­ментальне значення і для методології управління організаціями в кризових ситуаціях з пошуком умов і шляхів виходу з них.
Управління змінами є процесом подолання несприйняття та неготовності до них організаційних складових – труднощів, що з’являються в соціальній, технічній, організаційній, економічній і юридичній сферах. Найважливішою є соціальна сфера, в якій виникає особливо багато невідповідностей та збурень, у зв’язку з чим ця сфера повинна займати пріоритетне місце у впровадженні вдосконалень і стати основним джерелом пошуку можливостей успішного управління процесами змін в організаціях.
Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що попри наявність окремих наукових доробок і рекомендацій з управління змінами в організаціях з використанням технічних і організаційних інновацій, питання застосування кривої ефективності організації в управлінні змінами потребують окремого спеціального дослідження.
Мета статті – теоретичне та емпіричне дослідження проблеми удоскона­лення процесів управління змінами в організаціях з орієнтацією на ідентифікацію та нівелювання дисфункцій їх перебігу з використанням методичного інструментарію кривої ефективності.
Матеріали та методи. Використано інтердисциплінарний пізнавальний і методологічний інструментарій, що включає методи наукової абстракції, аналізу і синтезу, індукції та дедукції,  способи системного підходу, графічне моделювання.
Результати дослідження. Досліджено криву ефективності в ході організа­ційних змін і здійснено аналіз її детермінант. Показано, що зміни охоплюють найрізноманітніші явища, незалежно від їх характеру, сфери і глибини. Продемонстровано, що еволюція поглядів і розвідок на тему змін однакова як у зару­біжній, так і польській літературі з управління. Підкреслено, що менеджери змін можуть впливати на глибину і час підтримки ефективності. Запропоновано  дії, які можуть знизити вартість змін. Представлено фази змін.
Висновки. Питання використання методичного інструментарію кривої ефективності в управлінні змінами необхідно розглядати з позицій його мультиа­спектності. Досліджено взаємозв’язок між впливом змін, напрямами організа­ційного розвитку, в межах яких виникло багато моделей та інструментів, що збагатили науку про управління змінами. Одним із чинників, що обумовлюють успіх змін, є ефективне управління процесами їх підготовки і реалізації, які набувають особливого значення стосовно змін, притаманних організації в цілому та її окремим складовим. Аналіз проблем ефективного управління змінами вказує на необхідність належного управління процесами змін, невиконання якого може спричинити кризові ситуації. Детермінантами кризових ситуацій в організаціях можуть бути безпосередні й опосередковані чинники як в їх внутрішньому середовищі, так і в оточенні. Причинами здебільшого є внутрішні чинники, які знаходяться під безпосереднім контролем її системи управління, визначаються рівнем якості останньої, місцем, роллю та переліком необхідних характеристик і компетенцій керівників організацій. Умови розробки та впровадження доцільних і необхідних організації змін визначаються складністю, змінністю і непередбачуваністю організаційного оточення й потребують застосування спеціального інструментарію оцінювання ефективності управління змінами.