Етичні та економічні умови народження людини як філософська проблема

Анотація

Постановка проблеми. Народження людини, що є результатом дії цілого комплексу причин, має перед собою низку цілей та наслідків. Увесь цей цілісний світ детермінацій та зв’язків намагається розкрити філософія – пояснити усі раціональні та ірраціональні умови, які щоразу унікальним чином уможливлюють народження саме цієї конкретної людини. В реальному житті саме етичні імперативи були основними мотиваторами економічної поведінки. Вибір сприяння народженню дитини – один з таких яскравих прикладів.
Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що попри наявність окремих наукових доробок, залишається невирішеною важлива науково-практична проблема щодо визначення співвідношення етичних та економічних чинників людської поведінки загалом і прийняття рішення щодо народження дитини зокрема.
Мета статті – з’ясувати цілісність усіх детермінацій та взаємозв’язків навколо народження людини, вивчаючи взаємозалежність етичних та економічних його умов.
Матеріали та методи. У процесі дослідження використано метод аксіологічно переосмисленого структурного конструктивізму П’єра Бурдьє.
Результати дослідження. Висунуто гіпотезу про існування залежності між економічно успішною поведінкою і її належним етичним обґрунтуванням, наприклад, щодо прийняття рішення про народження людини. За результатами цього дослідження запропоновано, зокрема: відійти від практики протиставлення економічної етики як теорії раціональної поведінки і етичної економіки як такої, що ригористично приписує економіці моральні приписи; розробити більш розгорнуту етичну мотивацію економічної поведінки на основі аналізу наявних моральних практик; обмежити застосування етики утилітаризму в економічній теорії і практиці; звернутися до базових принципів біоетики при вирішенні питань народження дитини; визнати пріоритетність соціальної ідентифікації особистості над біологічною тощо. Реалізація цих пропозицій сприятиме співвіднесенню вирішення питання народження людини зі стратегією економічного розвитку суспільства.
Висновки. Економічна теорія та практика дедалі більше ґрунтуються на етичній теорії та практиці. Наприклад, біоетика стає не тільки засобом для виправдання, а й для мотивації економічної поведінки. Якщо ми залишимося на позиціях утилітарної етики, то, на перший погляд, людський ембріон виглядає як "генетичний матеріал", і його можна не лише не ідентифікувати як потенційну людину, але, відповідно, можна знайти йому різноманітне утилітарне використання, яке може мати своїм наслідком економічні вигоди, що суперечать цінностям гуманізму. Тому утилітаризм як етична позиція є практично обмежено застосовним. Таким чином, питання рішень про народження дедалі більше залежить від розуміння соціальної ідентичності: наприклад, визнання соціальних властивостей ембріона є вирішальним аргументом проти абортів, тоді як деякі дослідники вважають це досить сумнівним для припинення вагітності.
Належна повага економістів до гуманітарних наук передусім важлива для успішного розвитку економічної теорії та практики. Природничі науки, описуючи світ природи, все ще служать людині, проте гуманітарні науки виявляють потреби людини краще, ніж природничі. Для того, щоб бути практично успішною, будь-яка етична позиція повинна знайти логіку вигідної економічної діяльності, пов’язаної з нею. Етика є одним з головних генераторів нових ідей у сфері соціальних відносин. Етика цінностей і етика чеснот не лише визначально виводять етичні обґрунтування поза мате­ріальними благами, але й пропонують кардинально інше розуміння самої економіки.