Система управління знаннями ІТ-підприємства при дистанційному режимі роботи
DOI:
https://doi.org/10.31617/visnik.knute.2020(133)01Ключові слова:
управління знаннями, інтелектуальний капітал, система управління знаннями, IT-підприємство, дистанційний режим роботиАнотація
Постановка проблеми. Останнім десятиліттям в ІТ-індустрії чітко простежується тенденція до активного збільшення кількості віддалених робочих місць. Під час адаптації до нового формату роботи вирішальне значення має створення механізму управління знаннями на ІТ-підприємствах для забезпечення ефективної співпраці в умовах віддаленого робочого процесу.
Аналіз останніх досліджень і публікацій засвідчив, що, попри глибокі дослідження та значні вдосконалення в галузі управління знаннями, існує нагальна потреба у створенні ефективної системи управління знаннями для ІТ-підприємств з подальшим впровадженням.
Мета статті – розкрити сутність понять "знання", "управління знаннями" та "система управління знаннями", визначити ключові складові системи управління знаннями, розробити узагальнену організаційну структуру управління та систему управління інтелектуальним потенціалом ІТ-підприємства на основі досліджених матеріалів.
Матеріали та методи. Теоретичне обґрунтування та прикладні аспекти дослідження базуються на таких загальнонаукових та спеціальних методах пізнання, як: узагальнення, формалізація, порівняльний аналіз, системно-структурний аналіз та синтез.
Результати дослідження. Проаналізовано сучасний стан системи управління знаннями на основі панівних тенденцій розвитку управління інтелектуальним потенціалом та підходів зарубіжних науковців. Для створення узагальненої системи управління знаннями проведено дослідження та систематизація підходів до визначення та формування управління знаннями, його складових та можливих труднощів у зв’язку з віддаленим робочим процесом ІТ-компаній. Питання системи управління знаннями досліджено в такій логічній послідовності: розкрито сутність понять "знання", "управління знаннями" та "системи управління знаннями"; визначено складові системи управління знаннями; виокремлено ефективні інструменти та практичні рекомендації щодо його впровадження; розроблено узагальнену структуру управління та системи управління знаннями інтелектуального потенціалу ІТ-підприємств на основі досліджених матеріалів. Запропоновано узагальнену систему управління знаннями для ІТ-підприємств в умовах віддаленої роботи на двох рівнях: організаційному та технічному.
Висновки. У результаті дослідження теоретичних засад системи управління знаннями поглиблено та систематизовано підходи до визначення стратегічних структурних компонентів та факторів, які впливають на успішне функціонування системи управління знаннями. За підсумками аналізу різноманітних програмних продуктів запропоновано прототипи організаційної структури управління інтелектуальним потенціалом ІТ-підприємства та платформи системи управління знаннями.
Посилання
Global Workplace Analytics report on remote work. Global work place analytics.com. Retrieved from https://globalworkplaceanalytics.com/telecommuting- statistics [in English].
Nilsson, C-H., & Ford, D. (2004). Introducing intellectual potential. Journal of Intellectual Capital. (Vol. 5). 3, 414-425. Sweden. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/239920995_Introducing_intellectual_potential_-_the_case_of_Alfa_Laval [in English].
Hislop, D. (2013). Knowledge management in organizations: A critical introduction. Oxford University Press 3rd Ed. UK. Retrieved from https://www.amazon.co.uk/Knowledge-Management-Organizations-Critical-Introduction/dp/0199534977 [in English].
Omotayo, F. (2015). Knowledge Management as an important tool in Organisational Management: A Review of Literature. Library Philosophy and Practice. Retrieved from https://digitalcommons.unl.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=3330 &context=libphilprac [in English].
The Goals of Knowledge Management. Retrieved from http://web.mit.edu/ ecom/www/Project98/G4/Sections/section1b.html [in English].
Wahl, Z. (2020, March 4). KM Showcase: Conference View and Knowledge Management 2020 and Beyond. Retrieved from https://enterprise-knowledge.com/ km-showcase-conference-view-and-knowledge-management-2020-and-beyond [in English].
The 2020 State of Remote Work Survey. Buffer & Angel List. Retrieved from https://lp.buffer.com/state-of-remote-work-2020 [in English].
Knowledge Management Tools (2018). www.knowledge-management-tools.net. Retrieved from http://www.knowledge-management-tools.net/knowledge-management-systems.html [in English].
Harrington, H., & Voehl, F. (2007). Knowledge Management Excellence: The Art of Excelling in Knowledge Management. Paton Press. Retrieved from https://www.amazon.com/Knowledge-Management-Excellence-Art-Excelling/ dp/1932828117 [in English].
Carvalho, R., & Ferreira, M. (2011). Using information technology to support knowledge conversion processes. Information Research. (Vol. 7), 1. Brazil. Retrieved from http://informationr.net/ir/7-1/paper118.html [in English].
Jatinder, N., Gupta, J., & Sharma, S. (2015). Creating Knowledge Based Organizations. Idea Group Publishing. Hershey, PA, USA. Retrieved from https://www.slideshare.net/k_nitin_r/types-of-knowledge-management-systems [in English].
Wells, J. (2019). 100 Companies That Matter in Knowledge Management 2019. KMWorld. Journal. Retrieved from https://www.kmworld.com/Articles/Editorial/ Features/KMWorld-100-Companies-That-Matter-in-Knowledge-Management-2019-129903.aspx [in English]