Структурна полісемантичність курортно-рекреаційної сфери

Автор(и)

Ключові слова:

курорт, курортно-рекреаційна сфера, рекреаційна система, туристично-рекреаційна система, курортно-рекреаційна система

Анотація

Постановка проблеми. Масштабність та багатоаспектність курортно-рекреаційної сфери як системного об′єкта наукового пізнання і глобального соціально-економічного явища привертає увагу науковців. Окреслення орієнтирів розвитку курортно-рекреаційної сфери обумовлює осмислення її структурної полісеман­тич­ностіяка визначається різним ступенем якісної взаємозалежності та кількісної інтенсивності прояву структурно-функціональних параметрів розвитку курортно-рекреаційної сфери у глокальному зрізі.
Аналіз останніх досліджень і публікацій показавнеобхідність системного аналізу існуючих підходів до структуризації рекреаційної, туристично-рекреаційної, курортно-рекреаційної та туристичної систем.
Метою статті є формування теоретичного базису щодо структурної полісемантичності курортно-рекреаційної сфери.
Матеріали та методи. Матеріалами досліджень слугували інформаційні дані щодо показників розвитку курортно-рекреаційної сфери та визначення їх структурної полісемантичності. Використано загальнонаукові та спеціальні методи економічних досліджень: узагальнення, компаративного та структурного аналізу, порівняння, систематизації, системного аналізу та ін.
Результати дослідження. Обґрунтовано актуальність наукового пізнання курортно-рекреаційної сфери як соціально-економічної та регіональної складової національної економіки з позиції системного підходу. Запропоновано власну модель курортно-рекреаційної системи, яка, на відміну від відомих наукових підходів, розглядає її як територіально соціально-економічну та сервісну підсис­тему, що інтегрує просторовий, економічний управлінський та сервісний аспекти її формування.
Висновки. Структурну полісемантичність курортно-рекреаційної системи передусім обумовлено тим, що вона розглядається як специфічний вид економічної діяльності та важлива складова соціально-економічної системи держави і регіонів. Враховуючи структурну полісемантичність курортно-рекреаційної системи, подальші дослідження мають бути спрямовані на визначення ключових індикаторів підсистем, що її формують, які дають змогу здійс­нювати статистичні спостереження за розвитком курортно-рекреаційної сфери.

Біографії авторів

Надія ВЕДМІДЬ , Київський національний торговельно-економічний університет

д. е. н., доцент, декан факультету ресторанно-готельного та туристичного бізнесу

Людмила РОМАНЧУК , Київський національний торговельно-економічний університет

асистент кафедри готельно-ресторанного бізнесу Київського національного торговельно-економічного університету

Посилання

United Nations Statistical Commission (UNSC). URL : https://unstats.un.org/unsd/statcom/48th-session/side-events/20170308-2L-accounting-andstatistics-for-sustainable-tourism.

European Union Short-Term Tourism Trends (UNVTO). URL : https://www.e-unwto.org/doi/book/10.18111/9789284419098.

Glocalization. Investopedia. URL : http://www.investopedia.com/terms/g/glocalization.asp.

Mazaraki A. A., Vedmid N. I. Sanatorno-kurortni ta ozdorovchi pidpryyemsta: strukturni parametry rozvytku. Ekonomika rozvytku. 2013. № 3 (67). S. 51–55.

Tkachenko T. I., Melnychenko S. V., Boiko M. G., Mykhailichenko H. I., Vedmid N. I. et al. Turystski destynatsiyi (teoriya upravlinnia, brend) : monografiya ; za red. A. A. Mazaraki. Kyiv : Kyiv. nats. un-t torhivli ta ekonomiki, 2013. 347 s.

Kolesnyk O. O. Otsinka stanu sanatorno-kurortnoho komplexu ta yahoo vplyv na rozvytok turystychnoyi diyalnosti Ukrayiny. URL : http://eztuir.ztu.edu.ua/2911/1/264.pdf.

Bogadurov R. N. Sovershenstvovaniye upravleniya predpriyatiyami regionalnogo komplexa Kavkazskih Mineralnyh Vod. URL : http://www.vestnikmgou.ru/mag/2010/ekon/4/st11.pdf .

Oboronin M. S., Plotnikov A.V. Osnovnyye methody izucheniya vneshney i vnutrenney sfery sanatorno-kurortnyh organizatsiy regiona. Vestnik TGEU. 2012. № 4. S. 28−35.

Nikolayeva O. P., Dirin D. A. Teoteritiko-metodologicheskiye osnovy issledovaniya territorialnyh system rekreatsionogo prirodoispolzovaniya. URL : http://izvestia.asu.ru/2011/3-2/geos/TheNewsOfASU-2011-3-2-geos-06.pdf .

Hudz M. V. Analiz vykorystannia potentsialu kurortno-rekreatsiynyh terytoriy na osnovi kvalimetriyi. URL : http://izvestia.asu.ru/2011/3-2/geos/TheNewsOfASU-2011-3-2-geos-06.pdf.

Pro kurorty : Zakon Ukrayiny (za zminamy, vnesenymy zhidno iz Zakonom vid 19.01.2006. 3370-IV (3370-15). Vidomosti Verhovnoyi Rady Ukrayiny. 2006. № 22. S. 184. URL : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show.

Vedmid N. I. Sanatorno-kurortnyi complex: servisne obsluhovuvannia : monohrafiya. Kyiv : Kyiv. nats. un-t torhivli ta ekonomiki, 2013. 536 s.

Tkachenko T. I. Stalyi rozvytok turyzmu: teoriya, medotolohiya, realiyi biznesu : monohrafiya. Kyiv : Kyiv. nats. un-t tоrhivli ta ekonomiki. 2009. 463 s.

Simonian G. A. Formirovaniye mehanizma regulirovaniya rissiyskogo rynka turistko-rekreatsaionnyh uslug. URL : http://www.dissers.ru/avtoreferatidissertatsii-ekonomika/a866.php.

Semenov V. F. Prybutkovist rekreatsiyno-turystychnyh pidpryyemstv. Naukopvyi visnyk. 2009. № 5 (17). S. 43−50.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-12-15

Як цитувати

ВЕДМІДЬ N., & РОМАНЧУК L. (2017). Структурна полісемантичність курортно-рекреаційної сфери. cientia ructuosa, 116(6), 23–31. илучено із https://journals.knute.edu.ua/scientia-fructuosa/article/view/757

Номер

Розділ

ДЕРЖАВА ТА ЕКОНОМІКА