Футурологічні концепції інформаційного суспільства

Анотація

Постановка проблеми. У сучасних умовах спостерігається відхід футурології від створення глобальних проектів майбутнього існування людства з одночасним пере­ходом до розробки конкретних питань і прогнозів у певних сферах життєдіяльності людини. Прикладний напрям футурології знайшов своє відображення у реалізації про­гностичної функції багатьох суспільних наук. Реалізація такої функції вилилася у нау­ково-технічне, природознавче та суспільствознавче прогнозування. Задля підвищення наукового рівня футурологічних прогнозів відбувалося постійне вдоскона­лення методич­ного інструментарію, що зумовлювалося специфікою використання науки.
Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що попри наявність окре­михнаукових студій, автори яких висвітлюють перспективні напрями розвитку футурології, у сучасний період відсутнє дослідження, присвячене аналізу новітніх мето­дів наукового пошуку, актуальних в умовах зростання значення прикладних функцій науки.
Метою дослідження є визначення основних напрямів розвитку футурології на сучасному етапі в умовах поглиблення процесу глобалізації та характеристика новітньої методологічної бази футурологічних досліджень.
Матеріали та методи. У дослідженні за дотримання принципів об’єктив­ності, поєднання історичного та логічного аналізу використано орієнтаційно ціннісний, статистичний та біхевіористичний методи наукового пізнання, метод наукової абстракції.
Результати дослідження. У сучасному світі суттєвих змін зазнала суб’єкт­ність дослідника. Раніше, зазвичай, спрямування і характер дослідження переважно обу­мовлювалися суб’єктивними уявленнями науковця про характер та методи наукового пошуку і визначалися основними положеннями гіпотези. Наразі організація форсайту передбачає не лише координацію спільних зусиль групи вчених, а й враху­вання поба­жань щодо підтвердження чи спростування уявлень замовника (держави, великих кор­по­рацій тощо) про майбутні явища та процеси. Сконцентрованість такого замов­ника переважно на цікавому для нього фрагменті найближчої перспек­тиви не лише ви­значає географічні межі та предметне поле дослідження, а й рівень наукової абстракції.
Висновки. На початку ХХІ ст.  постала необхідність досліджувати людину та її місце і роль у забезпеченні технічного прогресу не тільки за зростання впливу технічних засобів на розвиток людства, а й в умовах розвитку фізичної інтеграції технічних засобів до людського організму для розширення його можливостей.
Реальністю ХХІ ст. фактично стала необхідність широкого використання синергетичних досліджень в економіці. Технічні можливості, у тому числі передання та обробки інформації, постали важливим чинником перспективних пере­творень у сфері пошуку адекватних моделей наукового пошуку у царині футурології. Робота окремих "фабрик думок" чи використання методу форсайту вже не відпо­відають реаліям часу. Потрібна кооперація різнопланових дослідників з багатьох країн для ухвалення синтетичних рішень, які б визначали перспективи розвитку людства не лише у сфері виробництва, а мали б комплексний характер.