Концептуальна модель розвитку цифрової економіки України

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31617/1.2026(167)06

Ключові слова:

цифрова економіка, управління, оптимізація, інтернет, інформаційні технології, цифрові технології, глобальна економіка, стратегія

Анотація

Формування ефективних методів та інстру­ментарію управління в цифрову епоху передбачає комплексне застосування цифрових технологій та даних, що дає можливість провести всебічне оцінювання поточного стану соціально-економічних систем, визначити най­впливовіші виклики та ідентифікувати страте­гічні перспективи розвитку. Сфор­мульо­вано теоретичне припущення щодо запровадження передових методів управління на основі алго­рит­мів штучного інтелекту та машинного навчання, великих даних та цифрових плат­форм, що дозволяє всебічно та оперативно оцінювати трансформаційні процеси, подо­лання негативних проявів у цифровій економіці та сприятиме підвищенню рівня конкуренто­спроможності національних економічних систем у глобальному цифровому вимірі. Вико­рис­тано загальнонаукові методи аналізу та синтезу для характеристики концептуальних основ цифрової економіки та ідентифікації її ролі при подоланні комплексу негативних факторів зовнішнього середовища; порівняль­ний метод та системно-структурний аналіз для вивчення передового досвіду розвинених країн світу; концептуальний аналіз та теоре­тичне моделювання для розробки моделі розвитку цифрової економіки в Україні до 2030 р. Обгрунтовано доцільність формування націо­нальних цифрових стратегій для забезпечення інтенсивного зростання у відповідності з цілями сталого розвитку і впровадження передових методів управління в умовах глобалізації та цифровізації, що передбачає адаптацію бізнес-середовища до комплексу факторів та необхід­ність удосконалення методології аналізу. Пред­став­лено концептуальну схему чотирьох основних напрямів цифрової транс­формації України та системо-утворюючі фактори циф­рової економіки. Розглянуто особливості форму­вання комплексної сис­теми управління цифровою трансформацією з урахуванням факторів на мезо- та макро­рівнях. Обґрунто­вано доцільність використання інтернету, цифрових платформ та великих даних для формування актуальної інформа­ційної бази про міжнародні ринки, національні системи, види економічної діяльності; необхід­ність використання сучасних алгоритмів штуч­ного інтелекту та машинного навчання для оцінювання тенденцій, проведення перспек­тивного аналізу, визначення ризиків та пошуку оптимальних управлінських рішень у бізнес-середовищі та секторі державного управ­ління. Наукова новизна полягає у система­тизації концептуальних засад та теоретич­ному обґрун­туванні ролі інноваційних цифро­вих інстру­ментів управління з метою оптимізації цифрової економіки та впрова­дженні передо­вого досвіду в Україні з урахуванням воєнних дій

Біографії авторів

Катерина ФОКІНА-МЕЗЕНЦЕВА, Державний торговельно-економічний університет

д. е. н., доцент, професор кафедри міжнародного менеджменту Державного торговельно-економічного університету

Ігор ПОНОМАРЕНКО, Державний торговельно-економічний університет

к. е. н., доцент, доцент кафедри маркетингу Державного торговельно-економічного університету

Посилання

Dimitrova, T., Komandrovska, V., Marinov, M., & Taranenko, A. (2025). Strategic Innovative Management and Sustainable Development of Industrial Enterprises. Economics Ecology Socium 2025, (9), 77-89. https://doi.org/10.61954/2616-7107/2025.9.1-7

Dovgal, E., Dovgal, G., & Ishchenko, M. (2021). Prospects for digitalization of the economy of Ukraine: opportunities and threats. The Journal of VN Karazin Kharkiv National University. Series: International Relations. Economics. Country Studies. Tourism, (13). https://doi.org/78-88.10.26565/2310-9513-2021-13-08

Eller, R., Alford, P., Kallmünzer, A., & Peters, M. (2020). Antecedents, consequences, and challenges of small and medium-sized enterprise digitalization. Journal of Business Research, (112), 119-127. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2020.03.004

Entezami, M., Basirat, S., Moghaddami, B., Bazmandeh, D., & Charkhian, D. (2025). Examining the Importance of AI-Based Criteria in the Development of the Digital Economy: A Multi-Criteria Decision-Making Approach. Journal of Soft Computing and Decision Analytics, 3(1), 72-95. https://doi.org/10.31181/jscda31202555

Hanelt, A., Bohnsack, R., Marz, D., & Antunes Marante, C. (2021). A systematic review of the literature on digital transformation: Insights and implications for strategy and organizational change. Journal of Management Studies, 58(5), 1159-1197. https://doi.org/10.1111/joms.12639

Li, G., & Branstetter, L. G. (2024). Does "Made in China 2025" work for China? Evidence from Chinese listed firms. Research Policy, 53(6), 105009. https://doi.org/10.1016/j.respol.2024.105009

Makedon, V., Mykhailenko, O., & Dzyad, O. (2023). Modification of Value Management of International Corporate Structures in the Digital Economy. European Journal of Management Issues, 31(1), 50-62. https://doi.org/10.15421/192305

Mikalef, P., Conboy, K., & Krogstie, Jо. (2021). Artificial intelligence as an enabler of B2B marketing: A dynamic capabilities micro-foundations approach. Industrial Marketing Management, (98), 80-92. https://doi.org/10.1016/j.indmarman.2021.08.003

Nambisan, S., Wright, M., & Feldman, M. (2019). The digital transformation of innovation and entrepreneurship: Progress, challenges, and key themes. Research policy, 48(8), 103773. https://doi.org/10.1016/j.respol.2019.03.018

Nawaz, F., Abu Saleem, K., & Kayani, U. (2024). The Made in China 2025 strategy: perceptions and reservations of Chinaʼs state capitalist economic model. https://doi.org/10.22495/cbsrv5i1siart16

Raihan, A. (2024). A review of the potential opportunities and challenges of the digital economy for sustainability. Innovation and Green Development, 3(4), 100174. https://doi.org/10.1016/j.igd.2024.100174

Rong, K. (2022). Research agenda for the digital economy. Journal of Digital Economy, 1(1), 20-31. https://doi.org/10.1016/j.jdec.2022.08.004

Smith, Jа., Hallett, R., & Groffman, P. M. (2020). The state factor model and urban forest restoration. Journal of Urban Ecology, 6(1), juaa018. https://doi.org/10.1093/jue/juaa018

Su, Jі., Su, K., & Wang, S. (2022). Evaluation of digital economy development level based on multi-attribute decision theory. Plos one, 17(10), e0270859. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0270859

Verhoef, P. C., Broekhuizen, T., Bart, Yа., Bhattacharya, A., Dong, Jо. Q., Fabian, N., & Haenlein, M. (2021). Digital transformation: A multidisciplinary reflection and research agenda. Journal of Business Research, (122), 889-901. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2019.09.022

Westerman, G., Bonnet, D., & McAfee, A. (2014). Leading digital: Turning technology into business transformation. Harvard Business Press. ISBN: 978-1-62527-248-5.

Yeganeh, H., Najafi, F. K., & Vahedian, A. (2024, October). From Policy to Innovation: A Comparative Analysis of Digital Economy Strategies in Selected Countries. In 2024, the 11th International Symposium on Telecommunications (IST) (pp. 426-431). https://doi.org/10.1109/IST64061.2024.10843661

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-06-19

Як цитувати

[1]
ФОКІНА-МЕЗЕНЦЕВА K. і ПОНОМАРЕНКО I. 2026. Концептуальна модель розвитку цифрової економіки України. Scientia fructuosa. 167, 3 (Чер 2026), 97–112. DOI:https://doi.org/10.31617/1.2026(167)06.