Інвестиційна проекція економічної безпеки

Анотація

Постановка проблеми. Розвиток теоретичної платформи формування інвестиційної складової економічної безпеки будь-якої господарської системи, визна­чення концептуальних засад управління цим процесом за функціоналом забезпечення заданих темпів економічного зростання є магістральним завданням сучасних дослід­жень у цій науковій сфері.
Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що попри велику кількість публікацій щодо сутності економічної безпеки, її прикладного осмислення, форму­лювання фундаментальних наукових положень зі структурування цієї комплексної характеристики, деякі аспекти залишаються дискусійними, особливо в частині поглиб­лених досліджень стану саме інвестиційної складової.
Мета статті – дослідження умов та індикаторів активності інвесторів у системі забезпечення економічної безпеки України.
Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети використано методи логічного узагальнення, синтезу та аналізу.
Результати дослідження. Інвестиції, їх напрями і обсяги визначають дина­міку та якість поступального руху економіки країни, особливо в період перманент­них глобальних та локальних перетворень, посилюючи потенціал економічної без­пеки. Вихід економіки на траєкторію сталого розвитку можливий за умов забезпе­чення стану економічної безпеки у країні, що набув наскрізного характеру по всій економічній системі, включаючи рівень підприємства.
Індикаторами стану економічної безпеки є позиція країни у відповідних між­народних рейтингах. Упродовж 2012–2017 рр. спостерігається незначне поліпшення у тенденціях зміни позиції України за індексами сприйняття корупції, глобальної конкурентоспроможності,інвестиційної привабливості.
Зважаючи на висококонкурентне середовище у світовому економічному прос­торі, в Україні відчутне економічне зростання може бути досягнуто лише на основі інноваційного перетворення техніко-технологічного базису суспільного виробництва. Успадкований Україною від періодів становлення і кризисних потрясінь високий рівень зношення та вибуття основних засобів лише частково компенсується за раху­нок реноваційних процесів, а обсяги чистих інвестицій мають або нульове, або від’ємне значення, тобто на грані формування звужувального відтворювального процесу. Успішне здійснення економічних реформ в Україні потребує, передусім, потуж­ної інвестиційної підтримки на інноваційній основі, яка можлива при залученні значних обсягів фінансових ресурсів, що мають бути сформовані високою виробничо-господарською активністю всіх економічних агентів системи.
Висновки. В Україні ще не сформовані умови для забезпечення розширеного відтворення, формування інноваційної моделі розвитку, чинна економічна політика не спирається на базис ефективного використання наявного інвестиційного потенціалу, на його розвиток, у тому числі через посилення ролі наукових дос­ліджень, проектних розробок та їх комерціалізації, тобто по суті на функціонал інвестиційно-інноваційної реконструкції економічної системи в цілому. Потребує розширення система індикаторів і критеріїв рівня інвестиційно-інноваційної безпеки, що має збагатити й актуалізувати інструментарій управління цими процесами.
Подальші наукові розробки за цим напрямом мають бути розширені дослідженням динаміки зміни індикаторів безпеки інвестиційного середовища України, у детермінованих метриках виявлених тенденцій за поглибленими іншими аспектами оцінювання відповідно до ускладнення характеристик діючих загроз і виникнення нових.