Торгівля України в рамках ПВЗВТ: гравітаційна модель

Анотація

Постановка проблеми. Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС 21 березня 2014 р. передбачає створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ). У широкому сенсі ця угода має відкрити доступ Україні до ринку країн ЄС. Водночас, це передбачає, що Україна має схвалити низку законів, які будуть узгоджуватися з правилами ведення бізнесу в ЄС і сприятимуть експорту.
Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що попри наявність окре­мих наукових доробок, залишається не вивченою детально проблема того, наскільки обґрунтованими були прогнози щодо зміни потенціалу розвитку торгівлі України з ЄС за умови ПВЗВТ, зроблені на основі традиційної економічної теорії та моделей.
Метою статті є перевірка обґрунтованості та достовірності прогнозів щодорозвитку торгівлі України з ЄС за умови ПВЗВТ на основі гравітаційних моделей, а також надання рекомендацій щодо їх врахування у межах підписання подібних угод.
Матеріали та методи. У дослідженні використано гравітаційні моделі, у т.ч. модель, що заснована на даних зведених панелей країн, асоційованих або нещодавно приєд­наних до ЄС. За основу взято припущення, що хоча Україна поки не стоїть на шляху остаточного приєднання до ЄС, для вивчення її ситуації найбільше підходить модель, де застосовується референтна група новоприєднаних членів ЄС зі Східної Європи. 
Результати дослідження. На основі аналізу показників зовнішньої торгівлі України у межах поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі презентовано прак­тичні результати застосування положень ПВЗВТ в експорті України до ЄС. Проведено порівняння результатів торгівлі, що визначені із застосуванням гравітаційних моделей, та фактичні показники торгівлі. Результати цього порівняння свідчать, що прогнозні дані, які базувалися на традиційній економічній теорії та моделях і передбачали суттєве зростання експорту загалом, у реальній ситуації не справдилися у повному обсягу. Останнєтакож стало свідченням того, що у цих моделях не брались до уваги додаткові чинники, які могли завадити зростанню торгівлі. Запропоновано рекомендації для політиків, які беруть участь у перемовах щодо укладання подібних угод. Наголошено, що гравітаційне моделювання не завжди дає достатньо точні результати.
Висновки. У 2010–2013 рр. (до запровадження ПВЗВТ) гравітаційна модель показала, що в середньому фактичний експорт на 3.9 % перевищував очікуваний (іміто­ваний)експорт до ЄС з України. Це дало змогу припустити, що модель порівняно добре підходить для опису торгівлі України з ЄС. Однак після впровадження ПВЗВТ (2015–2018 рр.) фактичний експорт з України до ЄС став нижчим, ніж було змоде­льовано: зокрема, у 2018 р. це відхилення становило 14 % порівняно з очікуваним.
Подальші дослідження можуть бути присвячені деталізації аналізу експорту України до ЄС з метою визначення конкретних елементів, які б дали змогу пояснити низьку ефективність ПВЗВТ у випадку України. Це у свою чергу сформує передумови для покращання ситуації та дасть повноцінну можливість українському бізнесу скористатися експортними можливостями, що відкриває створення ПВЗВТ.