Міжнародна торгівля при поширенні виробничих мереж

Анотація

Постановка проблеми. Зміна структури доданої вартості, її рознесення зав­дяки фрагментації по різних країнах і складність визначення її обсягів за ланками мереж актуа­лізували питання, що не тільки торгова статистика, але й торгова політика вимагає переоцінки та оновлення з метою відображення нової структури світової торгівлі при поширенні міжнародних виробничих мереж.
Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що попри наявність окре­мих наукових доробок залишається невирішеним питання оцінювання впливу на укладання (або наявність) регіональних торговельних угод за торгівлі між елементами міжнародної ви­робничої мережі, що розташовується переважно на території країн-учасниць цієї угоди.
Мета статті – виявлення особливостей регулювання світової торгівлі в умо­вах поширення міжнародних виробничих мереж.
Матеріали та методи. Комплекс взаємодоповнювальних методів наукового дос­лідження економічних процесів та явищ з використанням статистичних й аналі­тичних матеріалів Організації економічного співробітництва та розвитку, Групи Світового банку, Світової організації торгівлі, Європейського бюро статис­тики, а також резуль­тати власних наукових досліджень.
Результати дослідження. У процесі фрагментації глобального ви­робництва еко­номічні суб’єкти отримують доступ до новітніх технологій, формуючи нову систему міжнародних економічних відносин, в якій протекціонізм є неприйнят­ним для всіх учас­ників мережі. Усвідомлюючи це, учасники міжнародних виробничих мереж (МВМ) праг­нуть до зниження митних тарифів, спрощення процедур торгівлі та роз­витку інвести­ційного співробітництва шляхом двосторонніх чи регіональних преферен­ційних угод як стимулу розвитку на територіях країн-партнерів ланок міжнародних виробничих мереж. Обґрунтовано, що головною особливістю мереж, які формуються в умовах спрощення торгівлі, є їх компліментарність, тобто угоди, спрямовані на ство­рення найвигідніших умов міжгалузевого співробітництва, імпорту компонентів у країни та експорту кінцевих благ з них. Результати аналізу тенденцій формування у перспективі мегарегіо­нальних преференційних партнерств (Транстихоокеанське парт­нерство (ТТП) між США, Бру­неєм, Канадою, Новою Зеландією, Сінгапуром, Австралією, Мексикою, В’єтнамом, Малайзією, Чилі, Перу та Японією; Трансатлан­тичне торговельне та інвестиційне партнерство (ТТІП) між ЄС і США, а також Регіо­нальне всебічне економічне парт­нерство (РВЕП) свідчать, що метою цих угод є формування інституційно сумісних пра­вового та регулятивного середовищ для світової преферен­ційної торгівлі. Проте як інструмент збереження та підвищення конкурентоспромож­ності держав в умовах поширення міжнародних виробничих мереж різноманітність преференційних торговель­них угод з різними прави­лами походження товарів призво­дить до нормативної фраг­ментації, створення торгових бар’єрів, збільшення витрат і відповідно вартості товарів для споживачів. Враховуючи, що основну роль у координації зазначених процесів відігра­ють ТНК, розробка та обґрунтування нових гармонізованих правил і норм у торгівлі від­буватимуться під час переговорів щодо преференційних торговельних угод, а не в рамках багатосторонніх переговорів СОТ.
Висновки. У процесі фрагментації глобального виробництва відбувається форму­вання нової системи міжнародних економічних відносин, в якій учасники МВМ праг­нуть до зниження митних тарифів, спрощення процедур торгівлі та розвитку інвес­тиційного співробітництва шляхом преференційних торговельних угод як інстру­менту захисту та стимулювання розвитку на територіях країн-партнерів ланок мереж. З огляду на те, що основну роль у координації цих процесів відіграють ТНК, розробка та обґрунтування нових гармонізованих правил і норм відбувати­муться при укладанні преференційних торговельних угод, а не багатосторонніх переговорів СОТ, що актуалізує подальші дос­лідження в цьому напрямі з метою вирі­шення питань, пов’язаних з багаторазовим транс­кордонним переміщенням проміжних товарів, послуг, капіталу, об’єктів інтелектуаль­ної власності тощо.