Повільний туризм vs надмірний туризм: кейс Італії та Іспанії

Анотація

Швидке зростання світового туризму призвело до значних проблем, зокрема у формі надмірного туризму, який впливає на соціальну, екологічну та культурну організацію багатьох напрямків. Оскільки міста намагаються впоратися з перенаселеністю, забрудненням та втратою місцевої ідентичності, альтернативні моделі туризму привернули увагу. Це дослідження є актуальним, оскільки воно розглядає рух Cittaslow (міжнародний рух "повільних міст", заснований в Італії у 1999 р.), глобальну ініціативу, зосереджену на сталому розвитку та якості життя, як потенційний антидот від надмірного туризму. Зосереджуючись на Італії та Іспанії, двох країнах, які сильно постраждали від масового туризму, це дослідження робить внесок у ширший дискурс щодо сталого туризму та регіонального розвитку. Метою цього дослідження є оцінка того, як впровадження принципів руху Cittaslow в Італії та Іспанії сприяє боротьбі з негативними наслідками надмірного туризму шляхом сприяння повільному туризму, сталому розвитку та децентралізації туристичних потоків. Це дослідження базується на гіпотезі, що міста руху Cittaslow пропонують ефективну основу для помʼякшення надмірного туризму шляхом сприяння локалізованим практикам туризму з низьким впливом. Використовуючи методологію порівняльного вивчення конкретних випадків, дослідження розглядає впровадження руху Cittaslow в Італії, батьківщині руху, та Іспанії, країні, яка його прийняла нещодавно. Аналіз зосереджений на тому, як міста у кожній країні підходять до децентралізації, просування місцевої ідентичності та зменшення туристичного тиску. Результати руху Cittaslow показують, що як в Італії, так і в Іспанії міста заохочують відхід від масового туризму, перенаправляючи потоки до менш відвідуваних районів. Італійські міста отримують вигоду від сильнішої інституційної підтримки та інтеграції з національними туристичними стратегіями, тоді як іспанські міста демонструють потенціал завдяки інноваціям, керованим громадами. Обидва контексти демонструють ранні ознаки зменшення тиску з боку перевантажених туристами центрів шляхом сприяння високоякісним туристичним враженням з низьким впливом. Повільний туризм, керований принципами руху Cittaslow, може стати відтворюваною моделлю сталого управління туризмом. Однак його успіх може залежати від довгострокової підтримки управління та культурної гармонізації. Ці висновки сприяють ширшим дослідженням щодо туризму після зростання та сталого регіонального розвитку