Інформаційна стійкість України: 2021–2024 рр.

Анотація

Eскалація гібридної війни pосії, зокрема її дезінформаційних кампаній, створює критичні загрози національній безпеці у країнах Східної Європи. Україна є унікальним прикладом, де інформаційна стійкість стала не лише засобом захисту, але й стратегічним інструментом збереження суверенітету, підтримки демократичного розвитку та мобілізації міжнародної підтримки. Метою дослідження є виявлення основних напрямів інформаційної війни росії проти України та оцінювання сфер забезпечення інформаційної стійкості. Висунуто гіпотезу, що інформаційна стійкість держави залежить від збалансованої взаємодії суспільної, інституційно-правової, медійної та цифрової складових, які разом визначають здатність суспільства протистояти дезінформації та іншим проявам гібридної війни. Основним аналітичним інструментом є Індекс стійкості до дезінформації (DRI), що охоплює такі ключові виміри: суспільну, правову та інституційну, а також медійну й цифрову стійкість. Порівняльний аналіз проведено для України, країн Вишеградської групи, білорусі, Молдови, Вірменії, Азербайджану та Грузії за період 2021–2024 рр. Дослідження показало, що Україна суттєво підвищила рівень інформаційної стійкості в усіх сферах, головним чином у відповідь на повномасштабне вторгнення росії у 2022 р. Серед ключових заходів – посилення кіберзахисту, міжнародні інформаційні кампанії, розвиток цифрової грамотності та медійної стійкості. На відміну від України країни Вишеградської групи мають суперечливі результати, зокрема значний регрес в Угорщині, тоді як білорусь показала різке послаблення усіх компонентів стійкості через інформаційну залежність від росії. Результати аналізу свідчать, що країни, які безпосередньо межують з роґґсією або тривалий час перебували під її політичним, економічним чи культурним впливом, зазвичай є більш вразливими до інформаційних маніпуляцій