Концепція регулювання фінансового ринку

Анотація

Постановка проблеми. Крос-секторне регулювання фінансового ринку – це модель, яка охоплює усі його сектори, характеризується високим рівнем транспарентності фінансових установ і регуляторів та передбачає створення рівнонапружених умов функціонування фінансових установ, впровадження механізмів раннього реагування на зниження фінансової стійкості фінансового ринку та захисту від системних ризиків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дискусійні питання стосовно крос-секторного регулювання фінансового ринку розкрито в наукових публікаціях вітчизняних та зарубіжних авторів, зокрема А. Адамбекової, Т. Андрейків, О. Барановського, П. Баренбойма, Р. Бернарда, Б. Брукслі, Д. Вавуліна, Л. Вартії, Е. Дентерса, О. Дзюнь, А. Екмаляна, А. Захарова, О. Ісаєвої, М. Каваі, Дж. Кармассі, Дж. Каруана, С. Кобаякави Л. Кривенко, С. Лобозинської, Т. Макшанової, О. Медведєвої, Я. Міркіна, К. Мірошина, В. Міщенка, С. Науменкової, А. Пінчук, І. Прасада, А. Рота, А. де Серра, С. Сімонова, Т. Слока, Р. Херрінга, В. Шморгай, А. Янпара.
Попри наявність окремих наукових доробок залишаються невирішеними проблеми стосовно визначення спрямованості моделі крос-секторного регулювання фінансового ринку, а також переліку органів регулювання та нагляду за фінансовим ринком України, їх функцій та повноважень.
Метоюдослідження є аналіз існуючого стану та розробка концепції крос-секторного регулювання і нагляду за фінансовим ринком в Україні, а також дорожньої карти її реалізації.
Матеріали та методи. У процесі дослідження використано методи порівняння, табличний, індукції та дедукції.
Результати дослідження. Вперше розроблено структуру та змістовне наповнення Концепції крос-секторного регулювання фінансового ринку України, в якій визначено особливості запропонованої моделі регулювання та нагляду, його мету та завдання. Наведено новий перелік органів регулювання й нагляду за фінансовим ринком України завдяки формуванню двох нових комісій – Національної комісії з регулювання фінансового ринку та Національної комісії з пруденційного нагляду, а також розкрито їх основні функції. Уточнено функції Національного банку України, рекомендовано змінити назву та функції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Запропоновано дорожню карту реалізації Концепції крос-секторного регулювання фінансового ринку України.
Висновки. На відміну від існуючих публікацій, вперше запропоновано структуру Концепції крос-секторного регулювання фінансового ринку України, яка складається з розділів: загальні положення, мета, завдання та принципи, короткий зміст моделі, учасники крос-секторного регулювання та нагляду за фінансовим ринком, прикінцеві положення, а також визначено зміст кожного з них.
У дорожній карті визначено таку послідовність впровадження крос-секторного регулювання фінансового ринку України:
з 2017р. по 2020 р. – створення інформаційних, технічних та інституційних передумов для переходу до крос-секторного регулювання і нагляду;
з 2020 р. – впровадження концепції крос-секторного регулювання і нагляду за фінансовим ринком та закріплення повноважень щодо макрорегулювання за Радою фінансової стабільності; мікропруденційного регулювання – Національною комісією з регулювання фінансового ринку; мікропруденційного нагляду – Національною комісією з пруденційного нагляду; розробки та реалізації монетарної політики – Національним банком України; гарантування вкладів та внесків фізичних осіб й малого і середнього бізнесу до банків, страхових компаній, кредитних спілок, фондів фінансування будівництва, недержавних пенсійних фондів – Фондом гарантування вкладів.
Викладені концептуальні положення потребують подальшого наукового дослідження в напрямі: зміни регулятивних вимог до фінансових установ, у тому числі системно важливих; розробки "Методики стрес-тестування фінансового ринку на випадок непередбачених подій", "Кодексу корпоративного управління фінансовими установами", "Ключових атрибутів оздоровлення і санації фінансових установ", "Керівництва з управління ризиками в фінансових установах", "Стандарту транспарентності діяльності фінансових установ", "Стандарту якості фінансових послуг", "Компенсаційної політики (політика винагород)" та інших документів, впровадження яких сприятиме гармонізації діяльності фінансових установ на вітчизняному фінансовому ринку та поступовій їх інтеграції у світовий фінансовий простір.