ІНСТИТУЦІЙНІ ОБМЕЖЕННЯ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ АГРАРНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ

Анотація

Досліджено теоретико-методологічні засади та інструментарій цифрової транс­формації аграрного сектору України, а також розроблено науково-методичні підходи до формування системи показників оцінювання рівня цифрової зрілості аграрної сфери в контексті сталого розвитку та європейської інтеграції. Висунуто гіпотезу, що резуль­тативність цифрової трансформації визнача­ється не стільки рівнем упровадження окре­мих цифрових технологій, скільки узго­дже­ністю організаційних, економічних, техноло­гічних та інституційних інстру­ментів, що забезпечують їх інтеграцію у систему управ­ління аграрним сектором. Пере­вірку гіпотези здійснено шляхом система­тизації наукових підходів до цифровізації аграрного вироб­ництва, порівняльного та структурно-функ­ціонального аналізу, оціню­вання взаємо­звʼязків між показниками цифро­візації, іннова­ційного потенціалу та сталого розвитку, а також аналізу офіційних статис­тичних даних, мате­ріалів Європейської комісії та міжнародних індексів, зокрема Global Innovation Index і Digital Economy and Society Index. Встановлено, що цифрова трансфор­мація аграрного сектору є комплексним проце­сом, який охоплює використання техно­логій точного землеробства, сенсорного та супут­ни­кового моніторингу, Internet of Things,
Big Data, штучного інтелекту, геоінфор­маційних систем, безпілотних технологій і цифро­вих платформ управління. Система­ти­зовано показники оцінювання цифрової трансформації за технологічним, еконо­мічним, екологічним, соціальним та інсти­туційним блоками, що дає змогу комплексно визначати рівень цифрової зрілості аграрного сектору та результативність упровадження цифрових рішень. Виявлено технологічну неодно­рідність аграрного сектору, що прояв­ляється у значному розриві між цифрово зрілими великими підприємствами та малими й середніми виробниками з обмеженим досту­пом до цифрової інфраструктури, фінансових ресурсів і сучасних цифрових компетент­ностей. Систематизовано методи та інстру­менти цифрової трансформації за організа­ційною, економічною, технологічною та інсти­туційною ознаками. Доведено доціль­ність їх комплексного застосування для забезпечення взаємозвʼязку між цифровою модернізацією, підвищенням ефективності аграрного вироб­ництва. Запропонований підхід може бути використаний для вдосконалення державної політики цифровізації, обґрунтування пріори­тетів підтримки аграрних підприємств і моні­торингу результативності цифрової транс­фор­мації аграрного сектору України.