Економіка маніпуляції: цифрова архітектура вибору та раціональність споживчих рішень

Анотація

Досліджено актуальний феномен функціо­нування сучасного цифрового торго­вель­ного простору як специфічного середо­вища ціле­спря­мованого психологічного впливу на споживача. Актуальність дослідження зумов­лена глобальною цифровізацією ринків та впровадженням складних алгоритмічних сис­тем, які фактично заміщують традиційні методи маркетингового переконання механіз­мами прихованої маніпуляції. Такий стан справ створює загрози для збереження когнітивної автономії індивіда та його здатності до раціонального економічного самовизначення. Висунуто гіпотезу, що цифрова архітектура вибору за своєю природою є деструктивним середовищем, де синергія специфічного дизайну ("темних патернів") та автоматизованих психологічних тригерів спрямована на вимк­нення критичного мислення та примушування субʼєкта до дій, що суперечать його реальним потребам. Для перевірки гіпотези застосовано комплексний методологічний апарат, що поєднує термінологічний аналіз, дедуктивне моделювання когнітивних реакцій та компа­ративний аналіз інтерфейсних рішень у сфері електронної комерції. Отримані результати демонструють складну ієрархію методів екс­плу­атації когнітивної інерції, автома­тизмів мислення та емоційних вразливостей особис­тості. Доведено, що цифрова архітектура вибору штучно стимулює швидке, підсвідоме мислення (Систему 1), одночасно блокуючи аналітичні ресурси мозку (Систему 2), що призводить до формування ілюзії добро­вільності прийнятих рішень. Наукова новизна дослідження полягає у виявленні звʼязку між емоційно-ціннісними аспектами цифрової взаємо­дії та загальною ефектив­ністю алгоритмічного маніпулювання. Прак­тична цінність дослідження втілена у розробці концепції психологічної резистент­ності як стратегії самозахисту особистості. Запро­поновано інтегровану модель протидії мані­пуляціям, що передбачає впрова­дження етичних стандартів дизайну та активний розвиток мета-когнітивних навичок спожи­вачів. Результати дослідження можуть стати підґрунтям для створення освітніх програм з підвищення цифрової грамотності та розробки регуляторних актів у сфері захисту прав споживачів. Дослідження відкри­ває шлях до вивчення механізмів етичного програ­мування цифрових інтерфейсів