ШІ-реклама в ювелірному ритейлі

Анотація

Стрімке зростання ринку штучного інте­лекту (ШІ) в електронній комерції та одночасна нездатність більшості підпри­ємств перейти від локальних експериментів до системної інтеграції ШІ-рішень визначають актуаль­ність дослідження. Для ювелірного ритейлу ця суперечність набуває особливого значення через специфіку преміального сег­мента, високу емоційну залученість покупця, критичну роль візуальної естетики та репу­таційну вразли­вість бренду, що суттєво обмежує можли­вості повної автоматизації маркетингових процесів. Висунуто гіпотезу, що максимальний маркетинговий ефект у ювелір­ному ритейлі досягається не через тотальну алгоритмі­зацію, а через стра­тегічно струк­турований розподіл функцій між людиною та штучним інтелектом відповідно до природи конкретного завдання. Методо­логічну основу дослідження становлять системний аналіз і синтез результатів польо­вих експериментів та галузевих аналітичних звітів McKinsey та Gartner, а також публікації у рецензованих міжнародних виданнях за 2021–2026 рр. У ході дослідження встановлено, що ефективність ШІ в маркетингу є асимет­ричною: алгоритми стабільно перевершують людину у генерації текстового контенту та аналітичних завдан­нях, проте поступа­ються їй у створенні візуально-естетичних матеріалів, що є визначальним чинником для ювелірної реклами. Виявлено також специ­фічні загрози галузі: гомогенізація контенту, ризики витоку персо­нальних даних, алгорит­мічні "галюци­нації" та правова невизначеність у сфері інтелек­туальної власності. За результатами дослі­дження розроблено авторську концеп­туальну модель Intelligent Symbiosis Marketing Fra­mework (ISMF), що операціоналізує прин­ципи "Human-in-the-loop" та поведінкового патерну "Кентавра" сто­совно специфіки ювелір­ного ритейлу. Модель визначає критерії розподілу завдань між людиною та алгорит­мом і передбачає інсти­туціоналізацію валі­дацій­них протоколів для збереження унікаль­ної ідентичності бренду