Алгоритмічний урбанізм та структурна нерівність

Анотація

Штучний інтелект (ШІ) дедалі активніше впроваджується в міські системи, зокрема в енергетичні мережі, транспортну інфраструк­туру та ринок житла. Проте його інфра­структура часто відтворює структурну нерів­ість, оскільки екологічні та соціальні витрати непропорційно покладаються на маргіналізовані громади, тоді як вигоди концентруються серед тих, хто має капітал та інфраструктурну владу. Висунуто гіпотезу, що ШІ-урбанізм, вбудований у міські політичні економії, функціо­нує як механізм екстерна­лізації витрат, а не як оптимізація публічних послуг. Алгоритмічні системи в цьому контексті сприяють концент­рації ефективності, ресурсів і прибутків серед капіталомістких акторів, тоді як екологічні та соціальні ризики непропорційно покладаються на маргіналізовані групи населення. Застосо­вано якісний критично-аналітичний підхід, поєднуючи систематичний синтез літератури з порівняльними кейсами у трьох доменах: енергетиці, транспорті та житловому сек­торі, з доказами як з країн Глобальної Півночі, так і з країн Глобального Півдня. Інформаційну базу становлять рецензовані наукові праці, міжурядові доповіді та матеріали журна­лістських розслідувань. Результати аналізу показали, що інфраструктура центрів обробки даних у м. Месі (штат Арізона) споживала щорічно 5.5 млн м³ води, тоді як дозволи на нове житлове будівництво одночасно скасовувалися через виснаження водоносних горизонтів.
У Каукайї (Бразилія) запропонований центр обробки даних споживав би електроенергію, еквівалентну потребам 2.2 млн домо­госпо­дарств. У сфері транспорту програма Waze for Cities у Жуанвілі (Бразилія) створила залеж­ність від приватної платформи, що підривала муніципальний суверенітет даних, тоді як публічно керована система Сингапуру проде­мон­струвала досяжність справедливих резуль­татів за інших умов управління. У сфері житла район Сант-Марті у Барселоні зазнав алгорит­мічного посилення джентрифікації, що призвело до витіснення малозабезпечених меш­канців попри екологічні покращення. Вста­новлено, що парадокс ШІ-урбанізму зумовлений не технічними збоями, а політичною економією, в якій функціонують ці системи. Сформовано рекомендації для муніципальних органів влади щодо впровадження публічних довірчих фондів даних, механізмів партиципативного управ­ління та метрик оптимізації, орієнтованих на добробут, з метою забезпечити функціо­нування міських систем на основі ШІ в інтересах добробуту, а не для накопичення капіталу.