Вплив інтенсивності використання емодзі на міжкультурну комунікацію

Анотація

Оскільки цифрове спілкування не має географічних обмежень, емодзі стали повсюдним, проте культурно чутливим засобом вираження емоцій та намірів. У цьому дослідженні ставиться таке питання: як міжкультурні тенденції повʼязані з використанням емодзі, методами спілкування, що активно або мало використовують емодзі, та впливом, який вони мають на результати розмов, а саме на емоційну чіткість, сприйману дружелюбність та прийнятність? За допомогою дизайну змішаних методів зібрано та оброблено інформацію на основі контрольованих симуляцій розмов і опитувань учасників, включаючи різні культурні когорти. Сприйняття та емоційний резонанс оцінювалися за допомогою аналізу настроїв та якісних відгуків. Результати дослідження свідчать, що, хоча і є загальне покращення виразності емоцій та теплоти у міжособистісному спілкуванні при використанні емодзі у великій кількості, існують значні відмінності у їх застосуванні в різних культурах та у формальних або чутливих ситуаціях. З іншого боку, спілкування з обмеженою кількістю емодзі завжди сприймається як більш нейтральне та професійне, незалежно від культури, хоча й зменшується сприйнята залученість. Ці результати демонструють, що, хоча основні способи використання емодзі є універсальними, їх практичне застосування та соціальна прийнятність беруть початок із культурних правил комунікації. Дослідження дозволяє отримати більш детальне уявлення про мережеве спілкування, яке можна використовувати для розуміння того, як брати участь у успішній та культурно чутливій цифровій комунікації за допомогою глобальних платформ