Цифровізація як фактор підвищення економічної стійкості державного сектору

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31617/1.2025(163)02

Ключові слова:

економічна стійкість, стійкість державного сектору, цифровізація, цифрова трансформація

Анотація

Зростання частоти кризових явищ, спри­чи­не­них як внутрішніми, так і зовнішніми шоко­вими впливами, посилює потребу у формуванні стійкого державного сектору національної економіки. Цифро­візація державного сектору розглядається як один із факторів, спро­можних підвищити адаптивність, гнучкість і здатність до відновлення у відповідь на шокові впливи. У цьому контексті постає необ­хідність глибшого дослідження ролі цифрових техно­логій у зміцненні функціональної ефектив­ності державного сектору. Дослідження ґрунту­ється на припущенні, що цифровізація пози­тивно впливає на рівень стійкості державного сектору, а країни з вищим рівнем цифровізації здатні ефективніше справлятись із сучасними шоковими впливами. Для перевірки гіпотези розглянуто країни Європейського Союзу: для порівняльного аналізу 27 країн ЄС згрупо­вано відповідно до їх рівня цифровізації за Індексом розвитку елект­ронного врядування (EGDI). Окрім цього, в дослі­дженні викорис­товується кореляційно-регресійний аналіз – з метою визна­чення взаємозвʼязку між показ­никами цифро­візації та стійкості державного сек­тору. Отримані результати свідчать про те, що позитивний взаємозвʼязок між цифро­візацією та стійкістю державного сектору дійсно існує, проте його значення невелике (для країн, що мають низький рівень цифровізації, взаємо­звʼязок є ще слабшим). У ході дослі­дження припускається, що цифровізація дер­жав­ного сектору здатна мати більший вплив на стій­кість сектору домогоспо­дарств, що і підтвер­джується подальшими резуль­та­тами. Оскіль­ки домогосподарства є прямими спожи­вачами державних послуг, цифрова трансформація державного сектору має вплив на їх соціальну й економічну стійкість, зокрема внас­лідок збіль­шення адаптивності до рап­тових економіч­них шокових впливів. Резуль­тати дослідження можуть бути використані для вдосконалення стра­тегій цифрової транс­фор­мації держав­ного сектору, особливо в роботі над питан­нями, що стосуються цифро­вої нерів­ності (як вікової, так і географічної), соціальної стій­кості та цифрової інклюзії.

Біографія автора

Альона СОРОКІНА, Державний торговельно-економічний університет

аспірант кафедри економічної теорії та конкурентної політики Державного торговельно-економічного університету

Посилання

OECD Digital Government Index. (2024, January 30). OECD. https://www.oecd.org/en/publications/2023-oecd-digital-government-index_1a89ed5e-en.html

Duit, A. (2016). Resilience thinking: Lessons for public administration. Public Administration, 94(2), 364-380. https://doi.org/10.1111/padm.12182

Eurostat. (n. d. a). Gross value added and income by main industry. https://ec.europa.eu/eurostat/databrowser/view/NAMA_10_A10__custom_2584492/bookmark/table?lang=en&bookmarkId=397c5a53-0d6c-4381-854b-7d7c0cb04f0d

Eurostat. (n. d. b). E-government activities of individuals via websites. https://ec.europa.eu/eurostat/databrowser/view/isoc_ciegi_ac/default/table?lang=en&category=isoc.isoc_i.isoc_ci_egi

Eurostat. (n. d. c). Inability to face unexpected financial expenses. https://ec.europa.eu/eurostat/databrowser/view/ilc_mdes04/default/table?lang=en&category=livcon.ilc.ilc_md.ilc_mdes

Heyets, V., Skrypnychenko, M., & Shumska, S. (2020). Macroeconomic imbalances in Ukraine: MIP SCOREBOARD monitoring and model estimates of their impact on growth and stability. Financial and credit activity: problems of theory and practice, 2(33), 296-305. https://doi.org/10.18371/fcaptp

Leite, H., & Hodgkinson, I. R. (2021). Examining resilience across a service ecosystem under crisis. Public Management Review, 23(9), 1340-1357. https://doi.org/10.1080/14719037.2021.2012375

Novikova, O., & Azmuk, N. (2023). Digitalization as a factor for strengthening resilience in social and labor sphere and the post-war recovery of Ukraine. Economy and Society, (53). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-53-27

Profiroiu, A. G., & Nastacă, C. (2021). What strengthens resilience in public administration institutions? Eastern Journal of European Studies, 12 (Special issue), 100-125. https://doi.org/10.47743/ejes-2021-SI05

Regional E-Government development and the performance of country groupings. (2024, September). In United Nations e-government survey, 91-134. https://doi.org/10.18356/9789211067286c008

Shkuropadska, D. (2017). Resilience of the sector of state government. Herald of Kyiv National University of Trade and Economics, (6), 42-51.

The Digital Economy and Society Index (DESI). (n. d.). Shaping Europeʼs Digital Future. https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/policies/desi

World Bank Data. (n. d.). E-Government Development Index. https://data360.worldbank.org/en/indicator/UN_EGDI_EGDI

Нrytsenko, A., & Burlai, T. (2020). The impact of digitalization on social development. Economic theory, (3), 24-51. https://doi.org/10.15407/etet2020.03.024

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-21

Як цитувати

[1]
СОРОКІНА A. 2025. Цифровізація як фактор підвищення економічної стійкості державного сектору. Scientia fructuosa. 163, 5 (Жов 2025), 24–38. DOI:https://doi.org/10.31617/1.2025(163)02.

Номер

Розділ

ДЕРЖАВА ТА ЕКОНОМІКА