Моделювання молочного виробництва в Україні

Анотація

Молочна галузь України, перебуваючи у кризовому стані внаслідок повно­масш­таб­ного вторгнення рф, зіткнулась із загострен­ням існуючих проблем. Одним з найголовніших факторів, що негативно впливає на обсяги виробництва молока, є постійне скорочення кількості корів, яке особливо прискорилось через набуття чинності законодавчих вимог до безпеч­ності та якості молочної продукції у 2019 р. Попри те, що встановлені норми мали гармонізувати українські стан­дарти виробництва з європейськими, біль­шість молока все ще не задовольняє кри­терії екстраякості, залишаючись непри­датним для експорту на ринки країн ЄС. З огляду на часткову відсут­ність статис­тичних даних у 2010–2023 рр., метою статті є аналіз та прогнозу­вання ресурсних і технологічних показників, а також поведінково-технологічних харак­теристик домо­господарств, що впливають на збільшення обсягів вироб­ництва молока високої якості. У ході дослі­дження висунуто гіпотезу, що між показниками, які визначають умови ведення молочного скотарства, та пого­лівʼям корів є наявний статистично значу­щий взаємо­звʼязок. Для перевірки гіпотези побудовано лінійні регресійні моделі. Окрім цього, для отримання прогнозних значень використано методи аналізу часо­вих рядів (моделі Хольта, Брауна, ARIMA). На основі підтверджених взаємозвʼязків встановлено, що зменшення поголівʼя призводить до скорочення кормової бази та матеріально-технічного осна­щення, тем­пів модернізації якого недос­татньо для забезпечення пот­реб зроста­ючого стада без втрати його продук­тивності. Зокрема, доїльні уста­новки та апа­рати не можуть повністю обслу­говувати на підприємствах поголівʼя корів, що збільшиться на 1 тис. голів. На противагу цьому кількість очищу­вачів-охолоджувачів молока зростає внас­лідок прагнення підпри­ємств відпо­відати вимогам якості та безпеч­ності. Для домогосподарств харак­терна техноло­гічна деградація: у 2023 р. молочні сепа­ратори наявні лише в 1 з 10 домо­госпо­дарств. Окрім цього, для придбання сепара­тора та аналізатора якості молока домогоспо­дарствам, найімо­вірніше, знадо­биться заоща­джу­вати протягом 2–3 років. Отри­мані результати можуть бути використані для прогно­зування розвитку молочної галузі та розробки державної аграрної політики з обґрун­тованою пріори­тетністю заходів державної підтримки