Scientia fructuosa

Інвестиційна оцінка людського капіталу

Анастасія ІЛЬЇНА — Tue, 16 Dec 2025 00:00:00 +0000

Інвестиційна оцінка людського капіталу у національній інноваційній системі є ключовою передумовою економічної стійкості та конкурентоспроможності України в умовах цифрової трансформації, викликів воєнного стану й міграції населення. Оскільки традиційні підходи здебільшого базуються на показниках формальної освіти, досвіду роботи й кваліфікації, а інноваційні показники важко аналізувати на макрорівні, важливим кроком удосконалення такої оцінки є комплексний підхід. Він має поєднувати витратний, дохідний та ринковий методи з індикаторами результативності, креативних здібностей та адаптивності людини в освітньому, ринковому та науковому середовищі в умовах непередбачуваних змін. Висунуто гіпотезу, що комплексна інвестиційна оцінка, що поєднує традиційні кількісні показники з інноваційними якісними, підвищує результативність розподілу інвестиційних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях і спроможність фахівців генерувати ідеї й комерціалізувати інновації. Використано методи системного підходу, структурно-логічного, емпіричного аналізу, статистичні дані та інтерпретації результатів. Згідно з отриманими даними по Україні, в умовах посилення цифровізації частка видатків на освіту у ВВП поступово зростає, зокрема в галузі підготовки ІТ-спеціалістів. Водночас країна стикається з постійними демографічними та міграційними втратами з різних причин (економічна й політична нестабільність, пандемія COVID-19, повномасштабна війна). Останні значною мірою спричиняють скорочення контингенту закладів вищої освіти та аспірантури, що призводить до циклічного збою у науковій продуктивності населення. Крім того, пікове безробіття в перший рік воєнного стану й неповне відновлення зайнятості формують ризики для відтворення інноваційних кадрів. За таких умов інвестиційна політика держави має бути спрямована на пріоритет ранніх і безперервних інвестицій у галузь освіти із застосуванням інструментів повернення та утримання талантів. Результати дослідження дозволяють зробити висновок про необхідність узгодження освітніх програм з потребами галузей науки та ІТ у напрямі розвитку інфраструктури трансферу технологій і стартап-екосистеми, що зумовить збільшення кількості робочих місць та уможливить інвестиційну підтримку повоєнної відбудови України зі спеціального фонду за кошти фізичних та юридичних осіб

Стратегія зайнятості внутрішньо переміщених осіб

Катерина НІКОЛАЄЦЬ, Тетяна ОЖЕЛЕВСЬКА — Tue, 16 Dec 2025 00:00:00 +0000

Російсько-українська війна обумовила суттєві зміни на ринку праці України, одним з факторів яких стало різке зростання кількості внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Максимальне використання їх трудового потенціалу стало важливим завданням для державної та місцевої влади. Метою наукового пошуку є характеристика працевлаштування внутрішньо переміщених осіб з визначенням їх впливу на формування попиту на товари і послуги на місцях. Гіпотеза дослідження полягає у тому, що нестача кваліфікованих працівників зумовить зростання конкуренції між регіонами України за зосередження працівників певної кваліфікації для прискорення економічного розвитку та формування попиту на окремі товари та послуги. Визначено, що здебільшого внутрішньо переміщені особи на початку повномасштабного воєнного вторгнення рф не розглядали перспективу тривалого працевлаштування на новому місці проживання. З часом у більшості з них був сформований пріоритет високого рівня оплати праці при виборі місця працевлаштування. Проте кваліфікація багатьох переселенців не відповідає вимогам роботодавців, що формує дисбаланс на ринку праці й обумовлює доцільність реалізації програм перенавчання внутрішньо переміщених осіб

Інформаційна стійкість України: 2021–2024 рр.

Діана ШКУРОПАДСЬКА, Лариса ЛЕБЕДЕВА — Tue, 16 Dec 2025 00:00:00 +0000

Eскалація гібридної війни pосії, зокрема її дезінформаційних кампаній, створює критичні загрози національній безпеці у країнах Східної Європи. Україна є унікальним прикладом, де інформаційна стійкість стала не лише засобом захисту, але й стратегічним інструментом збереження суверенітету, підтримки демократичного розвитку та мобілізації міжнародної підтримки. Метою дослідження є виявлення основних напрямів інформаційної війни росії проти України та оцінювання сфер забезпечення інформаційної стійкості. Висунуто гіпотезу, що інформаційна стійкість держави залежить від збалансованої взаємодії суспільної, інституційно-правової, медійної та цифрової складових, які разом визначають здатність суспільства протистояти дезінформації та іншим проявам гібридної війни. Основним аналітичним інструментом є Індекс стійкості до дезінформації (DRI), що охоплює такі ключові виміри: суспільну, правову та інституційну, а також медійну й цифрову стійкість. Порівняльний аналіз проведено для України, країн Вишеградської групи, білорусі, Молдови, Вірменії, Азербайджану та Грузії за період 2021–2024 рр. Дослідження показало, що Україна суттєво підвищила рівень інформаційної стійкості в усіх сферах, головним чином у відповідь на повномасштабне вторгнення росії у 2022 р. Серед ключових заходів – посилення кіберзахисту, міжнародні інформаційні кампанії, розвиток цифрової грамотності та медійної стійкості. На відміну від України країни Вишеградської групи мають суперечливі результати, зокрема значний регрес в Угорщині, тоді як білорусь показала різке послаблення усіх компонентів стійкості через інформаційну залежність від росії. Результати аналізу свідчать, що країни, які безпосередньо межують з роґґсією або тривалий час перебували під її політичним, економічним чи культурним впливом, зазвичай є більш вразливими до інформаційних маніпуляцій

Ринкова концентрація та інноваційна активність: статистичний аналіз

Ганна ТЕЛЬНОВА — Tue, 16 Dec 2025 00:00:00 +0000

Викладено результати дослідження взаємозвʼязку між рівнем ринкової концентрації та інноваційною активністю галузей економіки України з використанням сучасного інструментарію. Метою дослідження є виявлення та кількісна оцінка причинно-наслідкових звʼязків між концентрацією ринку, прибутковістю підприємств і рівнем інноваційної діяльності. Аналітичну базу становлять дані 33 галузей національної економіки. Застосовано методи кластерного аналізу, регресійного моделювання, взаємної інформації та байєсівських мереж для виявлення потенційних каузальних звʼязків, а також побудовано модель структурних рівнянь із прямими та опосередкованими ефектами. Отримані результати показали, що ринкова концентрація має негативний прямий вплив на інноваційну активність галузей, тоді як опосередковані канали через прибутковість і рентабельність є статистично незначущими. Це свідчить про те, що підвищення конкуренції стимулює інноваційний розвиток, зокрема надмірна концентрація пригнічує інновації. Нелінійний (U-подібний) звʼязок між концентрацією та інноваційністю не підтвердився. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання результатів для удосконалення конкурентної та інноваційної політики, формування кластерних стратегій і визначення секторів з потенціалом для стимулювання інновацій

Проактивні стратегії забезпечення резильєнтності бізнесу

Маргарита БОЙКО, Микита ЛІСНИЙ — Tue, 16 Dec 2025 00:00:00 +0000

Досліджено проактивні стратегії забезпечення резильєнтності бізнесу з акцентом на їх застосування українськими підприємствами в умовах війни. Актуальність теми зумовлена необхідністю швидкої адаптації компаній до безпрецедентних викликів та формування механізмів довгострокової стійкості. Висунуто гіпотезу, що проактивні стратегії резильєнтності є визначальним чинником успішної адаптації бізнесу до екстремальних умов, оскільки вони не лише знижують ризики, але й трансформують кризові фактори у стратегічні можливості та конкурентні переваги. Методологічною основою стали компаративний і системний аналіз, кейс-стаді та синтез, що забезпечили поєднання теоретичного осмислення та практичного узагальнення досвіду українських компаній. Результати дослідження підтвердили, що резильєнтність охоплює не лише здатність до відновлення, а й адаптивну трансформацію та організаційне навчання. Наукова новизна отриманих даних полягає у концептуалізації резильєнтності бізнесу як багатовимірної динамічної здатності, що інтегрує стратегічне передбачення, адаптивну трансформацію та організаційне навчання.

Практичне значення дослідження полягає у розробленні алгоритму формування стратегії резильєнтності бізнесу та рекомендацій щодо інтеграції принципів стійкості в систему управління. Отримані результати можуть бути використані як менеджерами компаній, так і органами державної політики підтримки бізнесу. Обмеження дослідження зумовлені специфікою українського воєнного контексту, що потребує подальших порівняльних розвідок на міжнародному рівні. Перспективи подальших досліджень передбачають поширення аналізу на інші галузі та країни, що дозволить сформувати узагальнену модель забезпечення резильєнтності бізнесу

Управління проєктними ризиками у будівництві

Сергій БАЙ, Ігор БУХАНЕНКО — Tue, 16 Dec 2025 00:00:00 +0000

Актуальність дослідження зумовлена важливістю будівництва для вітчизняної економіки та тенденцією цієї галузі до зростання навіть під час російсько-української війни. Висунуто гіпотезу щодо позитивного накопичувального ефекту від використання інноваційних технологій у процесі управління та оцінки проєктних ризиків підприємств будівельної галузі. Використано загальнонаукові методи (моніторинг, абстрагування, аналіз та синтез) і спеціальний метод оцінки ризику. Інформаційним підґрунтям дослідження є публікації вітчизняних та закордонних дослідників і результати спостережень незалежних учених. Виявлено специфіку функціонування підприємств будівельної галузі, проаналізовано процес управління ризиками в проєктах підприємств будівельної галузі та оцінено проєктні ризики і визначення можливих шляхів їх зниження. Встановлено тенденцію до зростання сукупного середньорічного темпу приросту обсягів українського ринку будівельних матеріалів у грошовому еквіваленті: у 2.56 раза більше за світовий. Окреслено найпоширеніші проблеми функціонування підприємств будівельної галузі та основні кроки вибору концепту їх продукції чи послуг. Доведено комплексний і складний характер процесів оцінки й управління ризиками, що зумовлює необхідність систематичного підходу, чітко задокументованого у внутрішніх регламентах підприємства (реєстрі ризиків) з метою зручності їх класифікації й подальшого передання до роботи конкретним працівникам для персоналізації відповідальності. Наведено формулу розрахунку ризику, використання якої показало вплив ризиків на очікувану вартість виконання підприємством робіт. Основною перспективою розвитку управління та оцінки проєктних ризиків підприємств будівельної галузі України визначено залучення автоматизованих систем на базі новітніх технологій

Повільний туризм vs надмірний туризм: кейс Італії та Іспанії

Tue, 16 Dec 2025 00:00:00 +0000

Швидке зростання світового туризму призвело до значних проблем, зокрема у формі надмірного туризму, який впливає на соціальну, екологічну та культурну організацію багатьох напрямків. Оскільки міста намагаються впоратися з перенаселеністю, забрудненням та втратою місцевої ідентичності, альтернативні моделі туризму привернули увагу. Це дослідження є актуальним, оскільки воно розглядає рух Cittaslow (міжнародний рух "повільних міст", заснований в Італії у 1999 р.), глобальну ініціативу, зосереджену на сталому розвитку та якості життя, як потенційний антидот від надмірного туризму. Зосереджуючись на Італії та Іспанії, двох країнах, які сильно постраждали від масового туризму, це дослідження робить внесок у ширший дискурс щодо сталого туризму та регіонального розвитку. Метою цього дослідження є оцінка того, як впровадження принципів руху Cittaslow в Італії та Іспанії сприяє боротьбі з негативними наслідками надмірного туризму шляхом сприяння повільному туризму, сталому розвитку та децентралізації туристичних потоків. Це дослідження базується на гіпотезі, що міста руху Cittaslow пропонують ефективну основу для помʼякшення надмірного туризму шляхом сприяння локалізованим практикам туризму з низьким впливом. Використовуючи методологію порівняльного вивчення конкретних випадків, дослідження розглядає впровадження руху Cittaslow в Італії, батьківщині руху, та Іспанії, країні, яка його прийняла нещодавно. Аналіз зосереджений на тому, як міста у кожній країні підходять до децентралізації, просування місцевої ідентичності та зменшення туристичного тиску. Результати руху Cittaslow показують, що як в Італії, так і в Іспанії міста заохочують відхід від масового туризму, перенаправляючи потоки до менш відвідуваних районів. Італійські міста отримують вигоду від сильнішої інституційної підтримки та інтеграції з національними туристичними стратегіями, тоді як іспанські міста демонструють потенціал завдяки інноваціям, керованим громадами. Обидва контексти демонструють ранні ознаки зменшення тиску з боку перевантажених туристами центрів шляхом сприяння високоякісним туристичним враженням з низьким впливом. Повільний туризм, керований принципами руху Cittaslow, може стати відтворюваною моделлю сталого управління туризмом. Однак його успіх може залежати від довгострокової підтримки управління та культурної гармонізації. Ці висновки сприяють ширшим дослідженням щодо туризму після зростання та сталого регіонального розвитку

Маркетинговий фронтир економічної безпеки готельного бізнесу

Людмила БОВШ, Оксана ПОЛТАВСЬКА — Tue, 16 Dec 2025 00:00:00 +0000

Українські економічні субʼєкти функціонують сьогодні у різних безпекових режимах: прикордонних, прифронтових або окупованих регіонах, а також у діаспорних або релокованих форматах. Тому головним завданням для них є підтримка життєздатності бізнесу в умовах кризи, зокрема через формування довіри, збереження клієнтської бази, репутаційного капіталу та оперативну трансформацію ціннісної пропозиції. У цих умовах маркетинговий фронтир постає стратегічною зоною прийняття рішень на межі між виживанням і трансформацією бізнесу у довготривалу систему економічної стійкості. Висунуто основну гіпотезу, що впровадження "фронтирного мислення" (гнучкості, інноваційності та адаптивного лідерства) в антикризові стратегії субʼєктів бізнесу забезпечує вищий рівень кризостійкості та здатності до трансформаційного зростання порівняно з традиційними моделями управління. У дослідженні застосовано поєднання якісних методів (кейс-стаді окремих готельних підприємств, контент-аналіз стратегічних комунікацій, антикризового позиціювання, моделювання взаємозвʼязку між управлінськими практиками та стійкістю бізнесу) і кількісного аналізу (обробка статистичних даних щодо трансформацій готельного ринку України в умовах воєнних ризиків). Визначено фронтирні зони України як географічні території, що по-різному реагують на виклики війни: за рівнем небезпеки, адаптивності, потенціалу до відновлення, туристичної активності тощо. Теоретичну основу сформовано концептуалізацією маркетингового фронтиру як ключового інструмента забезпечення економічної безпеки бізнесу в умовах нестабільності, кризи або прямої загрози. У фокусі дослідження – перетин маркетингових інновацій і систем управління ризиками, зокрема в малому та середньому бізнесі. Обґрунтовано доцільність використання концепції фронтирного мислення для розроблення адаптивних, інноваційних та антикризових управлінських підходів у сфері гостинності. Проаналізовано специфіку антикризового позиціювання готельних підприємств в умовах війни, виявлено ознаки фронтирного лідерства у стратегічних комунікаціях брендів, а також запропоновано трирівневу модель застосування маркетингового фронтиру як адаптивного інструмента забезпечення економічної безпеки, що охоплює: рівень стратегічної візії та ціннісної комунікації, рівень операційної гнучкості та рівень інноваційної трансформації. Також представлено аналітичну модель фронтиру антикризового управління в HoReCa. Результати дослідження можуть бути корисними для управлінців, які прагнуть розвивати антикризові бізнес-моделі в умовах високої турбулентності

Фінансова політика розвитку людського капіталу

Ігор ЧУГУНОВ, Микола ПАСІЧНИЙ, Антон НЕПИТАЛЮК — Tue, 16 Dec 2025 00:00:00 +0000

Розвиток людського капіталу є одним з пріоритетів реалізації фінансової політики держави. Її інструментарій може суттєво різнитись залежно від моделі національної економіки. Країни з розвиненою економікою приділяють увагу питанням вдосконалення освітніх технологій, адаптації навчального процесу до основних запитів ринку праці, пошуку оптимального механізму фінансового забезпечення фундаментальної й прикладної науки, своєчасного впровадження інноваційних розробок у виробничий процес, що має забезпечити розвиток людського капіталу. Метою статті є визначення ролі людського капіталу як детермінанти економічного зростання у країнах Європи та обґрунтування пріоритетних заходів фінансової політики для його розвитку. Висунуто гіпотезу щодо наявності взаємозв’язку між публічними та приватними інвестиціями в розвиток людського потенціалу, освіту, науку й технології та розбудовою інституційної архітектоніки національної економіки й її зростанням. Для підтвердження гіпотези застосовано методи: компаративного аналізу, вивчення динамічних рядів, прийоми регресійного аналізу, дедукції та індукції, систематизації та наукове абстрагування. Вибірка включає економіки ЄС–27, Великої Британії, Ісландії, Норвегії, Швейцарії та України у 2000–2023 рр. Розкрито роль фінансової політики у забезпеченні розвитку людського капіталу. Здійснено оцінку впливу індексу людського розвитку на економічне зростання. Визначено, що взаємозв’язок між зазначеними індикаторами є статистично значимим та позитивним. Проаналізовано особливості фінансування освіти у країнах вибірки. Розкрито роль публічних та приватних інвестицій в НДДКР. Розглянуто наукоємний експорт і динаміку чисельності науково-технологічного персоналу країн вибірки. Обґрунтовано стратегічні пріоритети реформування системи фінансування освіти та науки з використанням інструментарію фандрайзингу і ендаументу. Визначено потребу збільшення фінансування фундаментальних і прикладних досліджень. Розкрито умови, за яких під час воєнного стану розвиток high-tech military може стати запорукою зростання людського капіталу. Охарактеризовано домінанти фінансової політики розвитку людського потенціалу

Роль зеленого банкінгу у розвитку сталого фінансування

Ненад ТОМІЧ, Мілена ЯКШИЧ, Предраг СТАНКОВІЧ — Tue, 16 Dec 2025 00:00:00 +0000

Досліджено критичну роль "зеленого" банківського обслуговування в просуванні сталого фінансування, концепції, яка стає все більш важливою для підтримки економічної діяльності з позитивним екологічним і соціальним впливом шляхом інтеграції екологічних, соціальних та управлінських критеріїв (ESG) у процес прийняття фінансових рішень. Екологічний банкінг, який спрямовує фінансову діяльність на екологічно стійкі проєкти та сприяє екологічно чистим практикам, є трансформаційним процесом у фінансовому секторі. Мета дослідження полягає в тому, щоб визначити внесок зеленого банкінгу в стале фінансування, вивчивши потенційні конфлікти інтересів і достатність одних тільки стратегій зеленого банкінгу для досягнення результатів сталого фінансування.

Отримані результати показують, що "зелений" банкінг служить центральним механізмом у ширшій структурі сталого фінансування, перетворюючи цілі сталого розвитку в дієві фінансові стратегії за допомогою внутрішніх операцій "озеленення" та спеціалізованих продуктів, таких як "зелені" кредити. Інтеграція FinTech значно посилює ці переваги шляхом скорочення витрат, підвищення репутації банку та помʼякшення ризиків у зеленому кредитуванні завдяки розширеній аналітиці даних і прозорості. Хоча зазвичай ці цілі узгоджені, дослідження підкреслює потенційні конфлікти між короткостроковою прибутковістю та довгостроковою стійкістю, а також ширший спектр сталого фінансування, який також охоплює соціальні аспекти та системні перетворення, виходячи за межі більш конкретних цілей зеленого банкінгу. Незважаючи на такі виклики, як низька обізнаність і ризики "зелених" операцій, "зелений" банкінг пропонує значні можливості для отримання конкурентної переваги, управління ризиками та диференціації ринку, що підсилює його стратегічне значення у створенні стійкого та сталого фінансового майбутнього. Досягнення цих довгострокових цілей вимагає міжнародної координації та прозорої звітності