Scientia fructuosa

Зростання невизначеності на світовому ринку в умовах тарифної політики США

Анатолій МАЗАРАКІ — 2025-05-07

У світлі загальної тенденції до геоекономічної фрагментації та регіоналізації торговельних відносин нові протекціоністські заходи США можуть сприяти посиленню системної турбулентності на глобальних ринках, що створює ризики для стабільності світової економіки у середньо- та довгостроковій перспективі. Відсутність зваженої координації між основними центрами економічної сили здатна поглибити структурні дисбаланси та негативно позначитися на економічному розвитку як розвинених, так і країн, що розвиваються. Висунуто гіпотезу, що запровадження США тарифних обмежень щодо Китаю, Європейського Союзу та інших торговельних партнерів є одним з ключових чинників посилення турбулентності на світовому ринку, що призводить до порушення глобальних ланцюгів постачання, зростання цінової нестабільності та трансформації торговельних потоків. Дослідження проведено з використанням методів системного, порівняльного, індексного аналізу, методи SWOT-аналізу та case study. Розглянуто наслідки тарифної політики Сполучених Штатів Америки щодо Китаю, Європейського Союзу та інших торговельних партнерів, а також її вплив на формування нестабільності (турбулентності) на світовому ринку. Проаналізовано основні механізми поширення негативних ефектів від торговельних конфліктів, зокрема через порушення глобальних ланцюгів постачання, перерозподіл торговельних потоків, цінову нестабільність та зростання невизначеності для субʼєктів міжнародної економічної діяльності. Результати дослідження дозволяють зробити висновок про значну роль тарифної політики США як чинника глобальної економічної турбулентності та підкреслюють необхідність пошуку ефективних механізмів стабілізації торговельних відносин для зниження системних ризиків у світовій економіці.

Стійкість соціальних систем країн - членів НАТО

Діана ШКУРОПАДСЬКА — 2025-06-11

У статті розкриті концептуальні положення стійкості соціальних систем країн НАТО з акцентом на здатності держав-членів бути готовими до стратегічних загроз, реагувати і відновлюватися після них. Актуальність дослідження зумовлена зростаючим значенням стійкості в контексті сучасних глобальних викликів, особливо з огляду на триваючі геополітичні напруження. Гіпотезою є твердження, що стійкість соціальних систем визначається
їхньою здатністю витримувати кризові ситуації на чотирьох рівнях: індивідуальному, домогосподарств, громади і суспільства. Метою дослідження є оцінка стійкості соціальних систем у країнах – членах НАТО як необхідна умови для забезпечення колективної безпеки, а також обґрунтування стратегічних напрямів її посилення. Методологія дослідження передбачає оцінку рівнів стійкості соціальних систем у державах – членах НАТО за допомогою World Risk Poll Resilience Index від Lloydʼs Register Foundation. Проведений аналіз показав, що жодна з країн НАТО не продемонструвала високого рівня соціальної стійкості; 17 країн віднесено до категорії з достатньою стійкістю, тоді як 15 отримали середній рівень. Найбільш вразливими до криз виявилися домогосподарства та громади. Індивідуальний рівень стійкості залежав від психологічної підтримки, доступу до ресурсів та критичного мислення, тоді як на суспільному рівні на стійкість більше за все впливали ефективність управління, довіра до інституцій та механізми швидкого реагування.

Державна політика підтримки внутрішньо переміщених осіб

Катерина НІКОЛАЄЦЬ — 2025-06-11

Проблема оптимального використання трудових ресурсів країни найбільш гостро постала, коли за воєнного часу різко зросла кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО), значну частину яких становлять жінки з дітьми, що тікали від жахів війни. Це потребує розробки та реалізації виваженої державної політики щодо переселенців. І додатковим чинником її актуалізації виступає затягування бойових дій з повною руйнацією значної кількості населених пунктів у зоні збройного протистояння, що практично виключає повернення багатьох ВПО до місць, де вони мешкали до 2022 р. Висунуто дві гіпотези: по-перше, що значна частина ВПО задовольняється державними виплатами, відмовляючись від пошуку роботи або перекваліфікації в очікуванні припинення активних бойових дій задля повернення у місця постійного проживання або якомога ближче до них; по-друге, що існує залежність між працевлаштуванням ВПО на постійній основі та відстанню вимушеної міграції. Науковий пошук проведений за використання методів наукової абстракції, аналізу, синтезу, компаративного та методу систематизації. Визначено, що внаслідок повномасштабної воєнної агресії рф проти України значна частина ВПО не лише були змушені шукати притулку на новому місці проживання, а й постали перед необхідністю відмовитися від повернення до рідних домівок і з огляду на це були змушені будувати життя. Завдяки реалізації державної політики щодо ВПО лише порівняно невелика їх частина віддала перевагу поверненню на тимчасово окуповані росією території. Більшість переселенців працевлаштувалися на новому місці проживання, проте значна частина з них вимушена погодитися на порівняно низькооплачувану роботу. Державна допомога переважно виявилась достатньою для оплати оренди житла. Водночас поширення різного роду зловживань, повʼязаних з отриманням переселенцями допомоги від держави, зумовило поступове обмеження кола тих, хто мав право на отримання виплат. Визначено, що працевлаштування ВПО значною мірою залежить від зусиль місцевої влади, спрямованих на створення нових робочих місць. Водночас вимушене залучення переселенців переважно до низькооплачуваної праці вказує на невикористаний потенціал, який можна реалізувати ефективніше, надаючи їм можливість працювати за фахом і застосовувати свої знання, уміння та навички.

Детермінанти державної конкурентної політики на ринку інформаційних технологій

Ігор РУДЕНКО — 2025-06-11

Актуальність теми дослідження визначається важливістю ринку інформаційних технологій (РІТ) для вітчизняної економіки та новими векторами державної конкурентної політики, які мають бути спрямовані на стимулювання розвитку ринку. З огляду на проведений аналіз висунуто та підтверджено гіпотезу щодо конкурентної політики на РІТ, яка має зосереджуватись на комплексному завданні: стимулювати ефективність та інновації, забезпечувати доступність інформації та ресурсів і, враховуючи внутрішні проблеми ринку, підвищувати конкурентоспроможність компаній на ринку. Досліджено конкурентну політику на ринку інформаційних технологій України в умовах цифрової трансформації економіки. Виокремлено структурні та інституційні детермінанти, що формують особливості конкуренції на ринку інформаційних технологій в Україні. Визначено особливості структурної організації ринку інформаційних технологій, який тяжіє до моделі монополістичної конкуренції, а також його інституційне середовище. Проаналізовано ключові інституційні детермінанти формування конкурентного середовища: глобалізація, євроінтеграція, відкритість ринку внаслідок відсутності значних барʼєрів для входу, адвокатування конкуренції, розвиток цифрових платформ та низький рівень захисту інтелектуальної власності. На основі аналізу сучасного стану ринку обґрунтовано рекомендації щодо вдосконалення державної конкурентної політики на ринку інформаційних технологій в Україні, орієнтованої на збереження інноваційної динаміки для стимуляції розвитку ефективності та інноваційності ведення господарської діяльності на ринку та забезпечення підсилення конкурентоспроможності учасників на ринку.

Динамічне ціноутворення у маркетингу

Ігор ПОНОМАРЕНКО — 2025-06-11

Формування ефективних маркетингових комунікацій з цільовою аудиторією у цифровому середовищі передбачає впровадження сучасної та гнучкої системи ціноутворення, що враховує динамічність зміни комплексу факторів. Сформульовано гіпотезу, що динамічне ціноутворення на основі алгоритмів машинного навчання дозволяє підприємствам досягати оптимального попиту на товари та послуги компаній, а також допомагає забезпечити лояльність споживачів до брендів у довгостроковій перспективі. У ході дослідження застосовано загальнонаукові методи аналізу й синтезу для опису ключових стратегій динамічного ціноутворення, що використовуються в маркетинговій діяльності. Також використано емпіричні підходи, графічні методи подання інформації та системно-структурний аналіз. Розглянуто основні цінові стратегії, які компанії застосовують для стимулювання попиту на товари та послуги. Показано ефективність динамічного ціноутворення в різних галузях економіки, а також наведено приклади міжнародних компаній, які успішно впроваджують ці підходи. Розкрито основні стратегії динамічного ціноутворення, що використовуються відповідно до специфіки діяльності компанії, особливостей цільової аудитирії та характеристик продукції. Наведено основні переваги використання динамічного ціноутворення в електронній комерції. Доведено перспективність розвитку ринку споживчої електроніки та представлено динаміку зростання ємності ринку в період 2023–2034 рр. Використано основні алгоритми машинного навчання для побудови моделей динамічного ціноутворення для популярних моделей смартфонів у трьох цінових сегментах в Україні у 2025 р

Ефективність бренд-комунікацій на ринку В2В

Владислав СЛІПЧЕНКО — 2025-06-11

Ефективність взаємодії бренду з аудиторією є ключовим показником успішності комунікаційної стратегії підприємства, що сприяє створенню довіри до бренду та збільшує лояльність споживачів. Для діяльності підприємств на ринку B2B це означає ефективну взаємодію з цільовою аудиторією, що забезпечує зміцнення ділових відносин, покращує позицію бренду та підвищує його конкурентоспроможність на ринку. Проте оцінювання ефективності такої взаємодії є не завжди простим завданням, оскільки ефект від бренд-комунікацій на промисловому ринку часто має довготривалий характер взаємовідносин та переважно не піддається швидкому вимірюванню. У статті визначено основні аспекти ефективної бренд-комунікації. Дослідження ґрунтується на гіпотезі, що ефективне використання бренд-комунікацій є показником виконання встановлених маркетингових цілей. Методологія має аналіз визначень і концепцій бренд-комунікацій, компаративний аналіз, метод узагальнення та системний метод. Порівняно ключові елементи маркетингових комунікацій, бренд-комунікацій та бренд-маркетингових комунікацій, визначено принципи ефективної бренд-комунікації, сучасні комунікації бренду, методи оцінки нефінансових показників ефективності бренд-комунікацій та механізми бренд-комунікацій на ринку B2B. Розроблено алгоритм застосування методів оцінки ефективності бренд-комунікацій, а також запропоновано метод фінансової оцінки ефективності бренд-комунікацій.

Маркетингові ризики брендингу територій

Ілона ЛЕВИЦЬКА — 2025-06-11

Брендинг як стратегічний інструмент управління розвитком територій виконує важливу функцію у формуванні впізнаваності, забезпеченні позитивного іміджу, залученні інвестицій, туристичних потоків, людського капіталу, а також у підвищенні загальної конкурентоспроможності території на національному та глобальному рівнях. Однак формування, просування та управління брендом території супроводжуються певними маркетинговими ризиками, які можуть істотно впливати на ефективність брендингових стратегій і зумовлювати негативні наслідки як економічного, так і соціального характеру. Своєчасне виявлення, оцінка та ефективна мінімізація таких ризиків дають змогу уникнути репутаційних втрат, зберегти довіру цільових аудиторій та забезпечити стійке економічне зростання. Дослідження базується на гіпотезі, що маркетингові ризики бренду території формуються під впливом внутрішніх та зовнішніх чинників її маркетингового середовища. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціальні методи: аналіз і синтез, індукція та дедукція, групування, структурно-логічний метод, логічне узагальнення результатів та графічна візуалізація. Проаналізовано основні теоретичні підходи до трактування понять "маркетингові ризики" та "ризики бренду", охарактеризовано існуючі підходи до їх класифікації. Досліджено чинники мікро- та макросередовища, що генерують ризики, а також запропоновано типологію маркетингових ризиків бренду території. Результати дослідження можуть бути використані під час розроблення стратегій територіального брендингу та систем управління ризиками у сфері маркетингу територій

Ефективність маркетингових інновацій в індустрії моди

Маріанна КОНОПЛЯННИКОВА — 2025-06-11

Сучасні маркетингові дослідження в індустрії моди залежать від штучного інтелекту, який допомагає у вивченні тенденцій у споживчих аспектах, прогнозуванні поведінки покупців і персоналізації маркетингових стратегій. Крім того, інтелектуальні алгоритми не лише автоматизують обробку баз даних, але й використовуються для виявлення прихованих закономірностей у вподобаннях споживачів, які неможливо виявити традиційними методами. Завдяки використанню штучного інтелекту з машинним навчанням прогнозування ринкових тенденцій стало набагато точнішим і особливо важливим у швидкозмінній індустрії моди. У дослідженні висунуто гіпотезу, що впровадження аналітики на основі штучного інтелекту дозволяє оптимізувати маркетингові бюджети, зробити рекламні кампанії ефективнішими та забезпечити ефективність стратегії бренду відповідно до тенденцій. Для перевірки гіпотези створена економетрична панельна модель даних для аналізу фінансових даних десяти провідних модних брендів з різних країн за 2020–2024 рр. Згідно з цим дослідженням аналітика, що підтримується штучним інтелектом та практикою впливу, допомагає клієнтам впроваджувати тенденції, які збільшують продажі в індустрії моди. Встановлено, що рекламні кошти разом зі звʼязками в соціальних мережах та проєкти сталого розвитку позитивно впливають на результати продажів, проте ці результати залежать від обізнаності клієнтів про ціни та від ринкових умов. Представлена методологія працює покроково, дозволяючи отримувати інформацію з фінансових звітів компаній, а також результати проведенного з аналізу ринку та економічні записи. Аналітична система використовує регресійний аналіз панельних даних для формування уявлення, як різні маркетингові та економічні фактори повʼязані один з одним. Обрана структура моделі враховує варіації продуктів між різними брендами та протягом різних періодів часу для отримання надійних результатів. Сучасні дослідження стикаються з труднощами у використанні вторинних даних, оскільки вимірювання адаптації до трендів не завжди можуть бути точними, а почуття клієнтів не враховуються в дослідженні

Нефінансове оцінювання в управлінському обліку: методи та підходи

Олена ФОМІНА — 2025-06-11

Переосмислення конструкції сучасних обліку і звітності як системи, побудованої суто на вартісному оцінюванні обʼєктів, є актуальною та обʼєктивною вимогою, яку диктує логіка сучасного бізнесу. Нефінансові (невартісні) вимірники є ефективним інструментом оцінки впливу підприємства на соціальне та природне середовище, його здатності до сталого розвитку, що дозволяє всебічно експонувати комплекс параметрів, який відображає стан ресурсів та їх джерел, діяльність та її результати субʼєкта економіки для потреб усіх користувачів з легальним доступом. Ці вимірники, інтегровані з використанням ключових факторів успіху, можуть ефективно застосовуватись в оперативному та стратегічному управлінському обліку та управлінській звітності. В цьому аспекті проаналізовано та визначено доцільність напрацювання методологічного інструментарію нефінансового оцінювання стосовно оперативного й стратегічного управлінського обліку, розглянуто характеристику методик нефінансового оцінювання в управлінському обліку за ознаками походженням вихідної інформації, переваг і проблемних рис невартісних оцінок. Розкрито можливості застосування та наведено характеристики нефінансових оцінок для оперативного та стратегічного управлінського обліку. Гіпотеза дослідження побудована на припущенні, що синергічне застосування як вартісних, так і нефінансових (невартісних) інструментів оцінювання в управлінському обліку дозволить отримати максимально повну та достовірну інформацію про обʼєкт оцінювання. Методологія дослідження, поряд з традиційними методами наукового пізнання, заснована на використанні принципу додатковості, що передбачає одночасне застосування для одного обʼєкта оцінювання декількох вимірювальних описів, кожен з яких відповідатиме обʼєктивній реальності, але по суті виключаючи інші описи, тобто припускаючи паралельне застосування декількох оцінок одного обʼєкта – фінансових та нефінансових – для представлення багатовимірної реальності обʼєкта. Результати дослідження підтверджують тезу, що використання нефінансових вимірників в управлінському обліку дозволить отримати більш повну і релевантну інформацію про обʼєкт оцінювання, аніж традиційне вартісне оцінювання

Державний податковий менеджмент в умовах воєнного стану

Валентина МАКОГОН — 2025-06-11

В умовах воєнного стану нагальним постало завдання підвищення якісного рівня державного податкового менеджменту. Метою дослідження є розкриття принципів державного податкового менеджменту та обґрунтування напрямів його удосконалення. Висунуто гіпотезу, що обґрунтованість державного податкового менеджменту визначає здатність країни не лише мінімізувати фіскальні ризики, але й бюджетної безпеки держави в цілому. У дослідженні використано спеціальні та загальнонаукові методи: проблемно-пошуковий, комплексного аналізу та узагальнення, наукового абстрагування, економіко-статистичний. Здійснено оцінку державного податкового менеджменту України в умовах воєнного стану та аргументовані напрями його удосконалення. До основних напрямів розвитку державного податкового менеджменту Україи належать: посилення гнучкості та адаптивності податкового інструментарію до соціально-економічних процесів; синергія податкового інструментарію в контексті забезпечення бюджетної стійкості та зниження фіскальних ризиків; посилення координації податкової політики з іншими складовими фінансової політики; розвиток податкового інструментарію