Scientia fructuosa

Глобальні тенденції в динаміці заробітної плати

Ірина ШТУНДЕР — 2025-04-11

В умовах зростаючої економічної невизначеності, геополітичної напруженості та впливу технологічних змін питання динаміки заробітної плати набуває стратегічного значення. Метою дослідження є виявлення ключових тенденцій у динаміці заробітної плати у світі та в окремих регіонах. Для досягнення мети використано методи статистичного, компаративного та системного аналізу, систематизації, групування та наукової абстракції. У ході дослідження перевірено гіпотезу, що динаміка заробітної плати у світі визначається сукупним впливом глобальних економічних, технологічних, демографічних та соціально-політичних чинників. Загалом глобальні тенденції в динаміці заробітної плати у країнах Європи, Північної та Південної Америки, Азії, Африки та арабського світу повʼязані з її регіональними особливостями та урахуванням економічних, соціальних і політичних чинників. Виявлено, що найбільші спади заробітної плати відбулися під час світової фінансової кризи (2008–2009 рр.) та пандемії COVID-19 (2020–2021 рр.), що зумовлено різким скороченням економічної активності, падінням зайнятості та уповільненням зростання продуктивності праці. Обґрунтовано нерівномірність реального зростання заробітної плати за регіонами – з високими темпами в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, Центральній і Західній Азії та Східній Європі та стриманими темпами у країнах з розвиненою ринковою економікою у Західній Європі та Північній Америці. Проведений аналіз співвідношення мінімальної та максимальної заробітної плати в Польщі, Німеччині, США та Україні за 2016–2023 рр. виявляє суттєві відмінності у рівнях соціальної нерівності. Скорочення розриву між мінімальною та максимальною заробітними платами в розвинених країнах є результатом активної соціальної політики, тоді як в Україні він залишається значним через структурні проблеми економіки. Визначено світові тенденції у динаміці заробітної плати: зростання нерівності в оплаті праці, вплив новітніх технологій на ринок праці та її оплату, вплив пандемії COVID-19, глобалізація ринку праці. Доведено наявність розриву в оплаті праці між висококваліфікованими та низькокваліфікованими працівниками, регіональну нерівність, гендерний розрив, вплив автоматизації та роботизації, зростання у критичних секторах економіки й скорочення у постраждалих внаслідок пандемії секторах, переміщення виробництва у країни з дешевшою робочою силою та конкуренція через аутсорсинг. Підкреслено, що зростання світового рівня інфляції негативно впливає на реальні доходи працівників, знижуючи їхню купівельну спроможність. Уповільнення темпів зростання світової економіки, геополітичні ризики, енергетична криза в Європі та продовольча криза в Африці внаслідок російської агресії проти України суттєво вплинули на динаміку заробітної плати у глобальному масштабі

Технологічні диспропорції торгівлі ЄС та України

Наталія КАЛЮЖНА — 2025-04-11

Укладання Угоди про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та ЄС створило додаткові можливості для вітчизняного експорту в частині спрощеного доступу на європейські ринки і лібералізації митних тарифів, а також спровокувало нові ризики, зумовлені вираженою асиметрією економічного розвитку партнерів. Одним з найзагрозливіших проявів економічної асиметрії є суттєві відмінності в рівні технологічної складності експортно-імпортних потоків між Україною та ЄС. Відтак, метою статті є аналіз технологічних диспропорцій у торгівлі України та ЄС у рамках ПВЗВТ. За результатами оцінки технологічної складності експорту та імпорту України в торгівлі з ЄС у контексті з ПВЗВТ, а також глибини технологічних диспропорцій у торговельних відносинах на основі розрахунку запропонованого авторами показника технологічного тиску підтверджено гіпотезу про існування негативного тренду в динаміці технологічної складності продукції експорту та імпорту України в преференційній торгівлі з ЄС. Для досягнення поставленої мети використано методи аналізу та синтезу, метод нормалізації, індексний метод. Отримані результати показують, що зниження митних барʼєрів і розширення доступу до ринків для технологічно складних товарів одночасно підвищують тиск на менш розвинуті сектори економіки України, що не завжди сприяє їх розвитку. У таких умовах протекціоністські заходи, такі як тимчасові обмеження на імпорт або підтримка національних виробників, можуть бути обґрунтованими для захисту економічно вразливих секторів. Це дасть можливість поступово збільшувати технологічну складність продукції та адаптувати національних виробників до умов посиленої конкуренції, що сприятиме зменшенню технологічного тиску в довгостроковій перспективі. Автори бачать перспективи подальших досліджень у визначенні обʼєктивних критеріїв для вибору секторів економіки, які потребують додаткової підтримки та поступового підвищення конкурентоспроможності в умовах поглиблення українсько-європейської торговельної інтеграції

Стратегії ESG-інвестування

Ірина ГАНЕЧКО — 2025-04-11

Ключові напрями соціально-економічного розвитку будь-якої країни сьогодні повʼязані з концепцією встановлення балансу між задоволенням потреб людства та збереженням інтересів майбутніх поколінь. В умовах реалізації програми сталого розвитку зазнав кардинальних змін міжнародний інвестиційний ринок. Іноземні інвестори орієнтовані на співпрацю за умови відповідності принципам сталості та прозорості діяльності. Метою статті є виявлення потенціалу та ролі відповідального інвестування в контексті залучення коштів міжнародних інституційних і приватних інвесторів для повоєнного відновлення економіки України. Дослідження базується на гіпотезі про позитивний вплив впровадження принципів екологічної, соціальної та управлінської сталості (ESG) в діяльність вітчизняних компаній з метою більш активного залучення іноземних інвестицій в реальний сектор економіки. Основними методами дослідження є системний та порівняльний аналіз; теоретичного узагальнення, групування та абстрагування, індукції та дедукції, статистичні методи збирання та обробки інформації. Дослідження виконане за матеріалами звітів міжнародних організацій, європейської економічної бази даних, наукових праць закордонних та українських учених. Викладено думки глобальних інвесторів і консультантів у різних сферах сталого розвитку. Досліджено глобальні тренди відповідального інвестування. Проведений аналіз потреб української економіки в інвестиціях з урахуванням поточних втрат і збитків у різних сферах та галузях показав, що для стратегічного розвитку необхідні довготермінові інвестиції для фінансування великомасштабних і довгострокових проєктів. Обґрунтовано доцільність використання проєктного фінансування для розвитку реального сектору економіки України. За результатами аналізу рейтингів ESG та показників ВВП на душу населення визначено, що впровадження засад сталого розвитку більш актуальне для країн з високим рівнем доходів. Запропоновано поетапне інтегрування ESG-стандартів для зацікавлених в іноземних інвестиціях українських підприємств. Систематизовано основні барʼєри впровадження принципів ESG в корпоративну політику компаній. Вивчення досвіду міжнародної бізнес-спільноти дозволило визначити основні переваги запровадження сталого інвестування в практику бізнесу

Оцінка інтелектуального капіталу в рамках цифрової стратегії ЄС

Олена ФОМІНА — 2025-04-11

Досліджено пріоритети цифрової стратегії ЄС, повʼязані з використанням інтелектуального капіталу, оцінюванням його вартості як ключового ресурсу для інновацій, створення корпоративної вартості, сталого зростання та забезпечення конкурентоспроможності. Висунуто гіпотезу, що запровадження європейських підходів до оцінювання інтелектуального капіталу, що відповідають цілям цифрової стратегії ЄС, сприятиме підвищенню інноваційного потенціалу, конкурентоспроможності й економічної стійкості не лише країн – членів ЄС, але й України завдяки інтеграції цих практик у політику цифрової трансформації. Методологія дослідження базується на системному аналізі, синтезі, деталізації, аналогії, гіпотетично-дедуктивному методі, порівнянні, спостереженні. Результати дослідження демонструють, що інтелектуальний капітал є багатогранним та дискусійним поняттям, він відіграє ключову роль у формуванні вартості підприємства та є важливим індикатором ефективності його діяльності. Однак його нематеріальна природа, різноманітність характеристик і проявів ускладнюють процеси оцінювання, обліку, звітування, аналізу та прийняття рішень. Перелік компонентів інтелектуального капіталу було розширено і виділено людський, структурний, реляційний, інноваційний, соціальний, емоційний, цифровий, клієнтський, екологічний капітал, капітал штучного інтелекту, капітал цифрової репутації й інтелектуальної власності. Методика оцінювання має бути гнучкою й адаптивною та відповідати особливостям визнання кожного компонента. Тому ключові методи, такі як ринкові, витратні та дохідні, були доповнені нефінансовими, інтегративними та методами на основі інформаційних технологій, щоб забезпечити точність та прозорість оцінки інтелектуального капіталу для більш обґрунтованого прийняття рішень і сталого зростання в цифровій економіці. Новизна оцінювання інтелектуального капіталу в контексті цифрової стратегії ЄС спирається на такі аспекти, як інтеграція цифрових індикаторів для оцінки нематеріальних активів, розширення обліку нефінансових компонентів, як-от людський, реляційний капітал та інші, використання сучасних технологій блокчейн і великі дані для ідентифікації та валідації активів. Відповідність цілям цифрового компаса ЄС 2030 та інтеграція оцінки й розкриття інтелектуального капіталу в ESG-звітність є ключовими для адаптації України до європейських стандартів цифрової трансформації, що сприятиме прискоренню інтеграції в ЄС та підвищенню конкурентоспроможності

Облікова політика українських корпорацій

Андрій ЧУЄНКОВ — 2025-04-11

Через необхідність надання інформації про підприємство та його діяльність для користувачів звітності постає питання щодо організації та методики її генерування в обліку та відображення у звітності, а отже й до облікової політики підприємства. Традиційно облікова політика підприємства орієнтована на фінансовий облік і звітність. З огляду на це, потребує подальшого вивчення питання, чи є необхідність обмежувати призначення облікової політики суто забезпеченням фінансової звітності, чи вона може слугувати основою для підготовки інших видів звітності (зокрема інтегрованої). Гіпотезою виступає твердження, що призначення облікової політики не обмежується винятково забезпеченням фінансової звітності, вона може слугувати основою для підготовки розширеної звітності (зокрема інтегрованої). Використано методи: аналізу та синтезу, порівняння, систематизації, дедукції. У ході дослідження проаналізовані підходи до визначення поняття "облікова політика" та її призначення (мети) у вітчизняних і міжнародних нормативних документах та вітчизняних і закордонних наукових публікаціях. Проведений аналіз дозволив встановити, що чинні міжнародні нормативні документи, на відміну від національних, під час формування облікової політики не забороняють розкривати принципи, методи та процедури, які хоч і суперечать МСФЗ, але не виходять за межі Концептуальної основи та законодавства. Тобто в обліковій політиці підприємства за необхідності і з дотриманням зазначених критеріїв можуть бути розкриті принципи, методи та процедури ведення обліку та складання не тільки фінансової звітності, а й інтегрованої або іншої корпоративної звітності. При цьому основою для розробки облікової політики підприємства мають стати нормативні документи, що визначають вимоги до складання відповідних видів звітності

Облікове забезпечення антикризового управління кредитним портфелем банку

Людмила ГЕРБИЧ — 2025-04-11

Кредитний портфель (КП) є одним з ключових портфелів, що забезпечує прибутковість діяльності банку, а тому його якість постійно перебуває в центрі уваги антикризового управління. У ході дослідження висунута гіпотеза про те, що рахунки бухгалтерського обліку банків є важливим джерелом інформації для антикризового управління його кредитним портфелем, яка дозволяє менеджменту приймати оперативні управлінські рішення та вчасно реагувати на будь-які негативні зміни портфеля, що, своєю чергою, допомагає запобігти кризовим явищам або зменшити їх негативний вплив. Для її перевірки досліджено зміст інформації, облікові джерела її отримання та напрями використання у процесі антикризового управління КП банку, зокрема для ідентифікації кризових явищ у кредитному портфелі та моніторингу його якості. Проведений аналіз якості кредитних портфелів банків України показав, що понад 30% з них є непрацюючими кредитами, а це негативно впливає на фінансові результати банків. Найбільшу частку непрацюючих кредитів акумулювали державні банки, зокрема
АТ КБ "Приватбанк". Серед кредитів, наданих фізичним особам, непрацюючі становлять близько 17%, серед кредитів, наданих юридичним особам, – понад 40%. Це свідчить про наявність значних проблем у кредитних портфелях банків і вимагає застосування різноманітних антикризових заходів. Важливу роль в антикризовому управлінні кредитним портфелем банку відіграє діагностика прояву кризових явищ, в якій визначальну роль відіграє інформаційне забезпечення, зокрема облікове. Розглянуто облікове забезпечення діагностики кризових явищ у кредитному портфелі. Запропоновано напрями використання параметрів аналітичного обліку банку для ідентифікації кризових явищ у кредитному портфелі. Наведено приклад раннього виявлення боржників з ознаками потенційної проблемності із застосування параметру аналітичного обліку S191 "Код рівня прострочення кредитів". Досліджено облікове забезпечення моніторингу кредитного портфеля банку, що є обовʼязковим етапом антикризового управління та дає змогу оцінити ефективність антикризових заходів, а також виявити нові проблеми у кредитному портфелі. Запропоновано алгоритми розрахунку показників якості кредитного портфеля банку, що базуються на використанні інформації аналітичних та синтетичних рахунків бухгалтерського обліку

Облікова ідентифікація та оцінка фінансових нструментів

КАРЗУН Данііл — 2025-04-11

В умовах глобалізації фінансових ринків і зростання впливу економічної нестабільності розроблення ефективних моделей облікової ідентифікації та оцінки фінансових інструментів є надзвичайно актуальним. Це забезпечує суб’єктам господарювання стабільність і прозорість у фінансовій звітності, сприяючи підвищенню довіри інвесторів. Метою статті є визначення специфіки облікової ідентифікації та оцінки фінансових інструментів у сучасних умовах глобалізації та високої нестабільності, а також обґрунтування шляхів їх удосконалення з урахуванням змін у міжнародних і національних стандартах для забезпечення прозорості та ефективного управління фінансовими ризиками. Дослідження ґрунтується на гіпотезі, що сучасні зміни у стандартах обліку та оцінки фінансових інструментів впливають на рівень прозорості фінансової звітності та ефективність управління фінансовими ризиками, водночас адаптація обліку фінансових інструментів до міжнародних вимог сприятиме їх об’єктивнішому відображенню у фінансовій звітності підприємств. Застосовано методи системного та порівняльного аналізу, класифікації, логічного узагальнення. Висвітлено теоретичні засади облікової ідентифікації та оцінки фінансових інструментів, зокрема сутність різних бізнес-моделей та управління ними. Проведено аналіз наявних підходів щодо оцінки фінансових інструментів, включаючи первісну та подальшу оцінку, зокрема методи визначення справедливої вартості, та розглянуто проблеми, що виникають у процесі оцінки в умовах нестабільності. Обґрунтовано перспективи вдосконалення обліку фінансових інструментів в Україні, включаючи їх адаптацію до міжнародних стандартів, автоматизацію процесів обліку та формування рекомендацій щодо управління фінансовими ризиками в умовах сучасних викликів

Екосистема комплаєнс менеджменту банку

Віктор ГОРБАЧОВ — 2025-04-11

У 2025 р. світове банківське середовище, представлене 63 центральними банками та монетарними організаціями – членами Банку міжнародних розрахунків (BIS), може по праву святкувати 20-річний ювілей народження офіційного базового документа "Compliance and the compliance function in banks" (BCBS, 2005).
У ньому системно сформульовані принципи відповідальності органів вищого керівництва, підрозділу аудиту банку за комплаєнс-менеджмент, визначені основи незалежності та ресурсного забезпечення комплаєнс-функції в банку. Документ надав фундаментальний поштовх для розвитку та імплементації відповідних регламентів комплаєнс у сучасному банкінгу на рівні глобальних світових організацій (на кшталт FATF тощо), центральних та комерційних банків багатьох країн світу. Проте, попри такий довготривалий термін від дати появи цього документа, з огляду авторів, наразі недостатньо проведено аналітичних досліджень з проблематики комплаєнс як екосистеми корпоративного управління в банках. Тож системний аналіз викликів корпоративного управління комплаєнс у банках України є важливою та актуальною темою для дослідження. Метою статті є визначення викликів для екосистеми корпоративного управління комплаєнс у банках України та визначення напрямів їх подолання в умовах глобальних загроз та війни. У ході дослідження висунуто гіпотезу, що формування екосистеми комплаєнс у банках сприяє більш системній оцінці сучасних комплаєнс-ризиків, забезпеченню банківською установою відповідності регулятивним та етичним вимогам, розробці й впровадженню ESG стандартів, та підвищенню адаптивності до викликів.

Для перевірки гіпотези та досягнення мети використано методи аналізу, узагальнення, формалізації та графічного представлення інформації. У ході дослідження розглянуто основні елементи екосистеми корпоративного управління комплаєнc у банках і виділено три їх функціональні рівні; визначено особливості корпоративного управління комплаєнс у сучасних умовах України; зазначено траєкторію змін складових комплаєнс під впливом викликів, серед яких ключовими є політичні, технологічні, цифрові, кібербезпеки, людський фактор і війна (як складова політичного виклику). Запропоновано напрями подолання банками зазначених викликів

Компаративний аналіз доданої вартості

Ірина ВИСОЧИН — 2025-04-11

Додана вартість є ключовим елементом валового внутрішнього продукту, а також основою для створення передумов економічного зростання та розвитку. У роздрібній торгівлі (як і в торгівлі загалом) вона відображає різницю між вартістю реалізованих товарів і витратами на їх придбання, транспортування та зберігання, створюючи нову економічну цінність через організацію торговельного обслуговування та надання торговельних послуг. Додана вартість є індикатором результативності діяльності підприємств роздрібної торгівлі, оскільки демонструє їхню здатність формувати прибуток і забезпечувати додаткові можливості для інвестування та розширення діяльності. Вагоме значення цього показника обумовлює необхідність дослідження галузевих особливостей формування доданої вартості підприємств роздрібної торгівлі України за умов перманентних потрясінь останніх років, що визначено метою статті. На основі аналізу емпіричних даних підприємств роздрібної торгівлі України та ЄС сформульовані гіпотези щодо галузевих особливостей формування доданої вартості (а саме: щодо обсягу доданої вартості підприємств роздрібної торгівлі та його рівня, а також щодо основного чинника впливу на його формування) не знайшли
свого підтвердження для України. Перевірка істинності цих гіпотез проводилася на основі використання методів кореляційного аналізу. Також не підтвердилась гіпотеза щодо зменшення ролі підприємств роздрібної торгівлі у формуванні доданої вартості в національній економіці України за умов перманентних потрясінь і повномасштабних воєнних дій. Встановлено, що показники доданої вартості за витратами виробництва та валової операційної норми підприємств роздрібної торгівлі в Україні характеризуються нестабільністю та завищеним рівнем через такі причини: воєнні дії та повʼязані з ними наслідки; макроекономічна нестабільність; структурні диспропорції споживчого ринку; недосконала регуляторна база; поширення тіньового сектору економіки; різний рівень продуктивності праці; особливості споживчого попиту. Для досягнення стабільності та відповідності європейським стандартам необхідно посилювати прозорість ринку, боротися з тіньовою економікою, впроваджувати інноваційні технології, удосконалювати регуляторну базу та підвищувати ефективність управління підприємствами

Інтернет маркетинг та цифрові стратегії у ритейлі

Катерина ЛУХАНІНА — 2025-04-11

Швидка цифровізація глобальної економіки та сучасні соціально-економічні виклики вплинули на цифрові маркетингові стратегії підприємств роздрібної торгівлі. У дослідженні розкрито особливості застосування інструментів інтернет-маркетингу для реалізації цифрових маркетингових стратегій українськими ритейлерами в умовах, спричинених війною. На основі гіпотези, що інтеграція різних цифрових каналів та інструментів підвищує ефективність маркетингових стратегій, проведено анкетування представників 12 підприємств роздрібної торгівлі. Отримані результати дозволили констатувати, що ритейлери зосереджуються на синхронізації контенту між платформами, персоналізацією досвіду клієнта та активному використанні соціальних мереж. З огляду на проблему обмежених ресурсів і труднощів координації каналів, встановлено доцільність впровадження цифрових маркетингових стратегій шляхом використання інструментів інтернет-маркетингу для покращення впізнаваності бренду, підвищення лояльності та формування клієнтського досвіду. Підкреслено роль цифрової інклюзії у напряму розширення ринку та зміцнення суспільної справедливості. Представлені рекомендації та висновки є важливими для використання українськими ритейлерами інструментів інтернет-маркетингу та ефективної реалізації цифрових маркетингових стратегій