Scientia fructuosa

Економічна політика в умовах глобальної нестабільності

2025-02-13T11:55:29+00:00

Глобальна макроекономічна нестабільність детермінує вектори суспільного розвитку та визначає формат діяльності субʼєктів ринку. Представлено новий методологічний підхід до обґрунтування напрямів модифікації економічної політики в умовах новітніх дисбалансів. У ході дослідження висунуто дві гіпотези: перша – глобальна економічна нестабільність досягла рівня, за якого державі слід активніше реагувати на перебіг макроекономічних процесів; друга – практично в усіх країнах світу здійснюється перегляд парадигмальних засад місця та ролі держави в економіці щодо посилення її регулюючих функцій. Ключовою особливістю дослідження є визначення найзначущих чинників вдосконалення економічної політики держави. Визначено концептуальні засади економічної політики в умовах ускладнення світогосподарських звʼязків і на цій основі сформульовано підходи до застосування заходів стимулювального характеру в Україні. Обґрунтовано напрями реалізації економічної політики, спрямованої на недопущення та усунення проявів деформації конкурентного середовища. Удосконалено теоретико-методологічні засади дослідження економічної політики з використанням інструментарію системно-інституційного підходу. Досліджено напрями підвищення конкурентоспроможності національної економіки за умов глобалізаційних загроз. Запропоновано вектори модернізації національної економіки в умовах повоєнного відновлення

МБРР у формуванні архітектоніки світової фінансової системи

2025-02-13T12:24:41+00:00

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю забезпечення сталого розвитку та світової стабільності в умовах сучасних глобалізаційних викликів шляхом посилення фінансового впливу міжнародних інституцій.
В основу дослідження покладено гіпотезу про формування архітектоніки світової фінансової системи шляхом посилення регуляторного впливу та фінансового потенціалу глобальних фінансово-кредитних інститутів. У ході дослідження застосовано систему наукових методів і підходів. Методи наукової абстракції, системності та узагальнення використано для розкриття місця та ролі Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) у забезпеченні міжнародної стабільності та фінансуванні сталого розвитку. Завдяки методам аналізу та синтезу проведено оцінку показників фінансової діяльності, ефективності реалізації проєктів, розмірів фінансових потоків щодо їх впливу на міжнародну фінансову стабільність та забезпечення реалізації цілей сталого розвитку.

Історичні особливості створення, адаптаційні трансформації розвитку та функціонування МБРР впливають на результативність акумулювання та використання його фінансів. Досліджено структуру акціонерного капіталу Банку. Проаналізовано використання його фінансових ресурсів у частині кредитної діяльності. Визначено загальну тенденцію до зростання показників валових і чистих виплат після 2020 р. Виявлено фактори, що впливали на показник прибутку до розподілу протягом 2016–2023 рр. Нарощування фінансового потенціалу МБРР дало змогу виділити кошти на підтримку заходів Міжнародної Асоціації Розвитку (МАР), а також сформувати загальний резерв і надлишок коштів. Аналіз динаміки та структури балансу МБРР показав тенденцію до зростання загальних активів, значний позитивний вплив інвестиційної політики на фінансові результати та динаміку показників портфеля чистих інвестицій. Реалізація місії МБРР забезпечується кредитною діяльністю та перерозподілом фінансових ресурсів з міжнародних ринків країнам-членам. Показники кредитного портфеля, поступове зниження співвідношення власного капіталу до наданих кредитів відповідають політиці Банку. У складі Групи Світового банку (WBG) МБРР активно впроваджує заходи щодо адаптивного розвитку інституції в умовах глобалізаційних викликів, що призвело до формування нового бачення місії та ініціатив щодо посилення міжнародного впливу, удосконалення підходів до надання фінансової допомоги та підвищення фінансової спроможності відповідно до прийнятої Стратегії на 2020–2025 рр.

Інституційне забезпечення стійкості критичної інфраструктури ЄС, НАТО та України

2025-02-13T12:39:02+00:00

Захист критичної інфраструктури є надзвичайно важливим завданням для забезпечення стабільного функціонування держави, особливо в умовах сучасних загроз, повʼязаних з військовими конфліктами, природними катастрофами, кібератаками, пандеміями тощо. Метою дослідження є обґрунтування організаційно-правових умов забезпечення стійкості критичної інфраструктури на прикладі країн ЄС, НАТО та України. У ході дослідження перевірено гіпотезу, що стійкість критичної інфраструктури залежить від рівня інституційного забезпечення, яке здатне адаптуватися до умов сучасних загроз і ризиків, зокрема у воєнний час, і включає комплексну взаємодію між державними інститутами, приватним сектором та міжнародними організаціями. Для досягнення мети використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів: систематизації та узагальнення; табличний; аналізу та синтезу. Розглянуто основні нормативно-правові акти забезпечення стійкості критичної інфраструктури ЄС, що підкреслюють важливість скоординованих зусиль між державами – членами ЄС для підвищення стійкості та захисту критичної інфраструктури, особливо у відповідь на транскордонні загрози. Проаналізовано підхід НАТО до забезпечення стійкості критичної інфраструктури. Акцентовано на готовності до кризових ситуацій і забезпеченні безперервності управління та основних функцій навіть у разі воєнної агресії або гібридних загроз. Проаналізовані нормативно-правові акти щодо забезпечення стійкості критичної інфраструктури України, визначені основні завдання органів забезпечення стійкості критичної інфраструктури. Зазначені рівні та органи управління національною системою захисту критичної інфраструктури України. Основними детермінантами стійкості обʼєктів критичної інфраструктури є: фізична, функціональна, організаційна, інформаційна, соціальна, економічна та екологічна стійкість. Ці детермінанти взаємоповʼязані та комплексно формують здатність обʼєктів критичної інфраструктури забезпечувати безперервне функціонування у кризових ситуаціях.

Зелений перехід: кейс Туреччини та країн Центральної Азії

2025-02-13T13:48:37+00:00

Зелений перехід є найактуальнішим питанням у сучасному світі та потребує спільних дій на глобальному рівні. У цьому контексті Туреччина, Азербайджан, Казахстан і Узбекистан прийняли зелений порядок денний, щоб досягти виробництва чистої електроенергії до 2030 р. Азербайджан навіть став господарем найбільшої у світі конференції з питань зміни клімату в листопаді 2024 р. Актуальність роботи є гостро дискутованим питанням як у світовому масштабі, так і в рамках цих країн. У ході дослідження перевіряється гіпотеза, що більшість людей є кліматично відповідальними та обізнаними. Результат показав, що люди поділяють відповідальність за клімат. Крім того, запитання опитування (по 100 учасників для кожної країни) стосувалися першопричини зміни клімату, інженерів/експертів із зеленої енергетики та заміни нафтогазового сектору на відновлювані джерела енергії. Щодо зелених експертів, то респонденти вважають, що в майбутньому їх буде достатньо. У Туреччині, Азербайджані та Казахстані респонденти вбачають промисловість/бізнес основною причиною зміни клімату, тоді як в Узбекистані вони вибрали варіант "люди". Чи можуть відновлювані джерела енергії замінити нафтогазовий сектор? Респонденти з Туреччини (70%) та Казахстану (80%) відповіли "так". В Азербайджані 39% опитуваних сказали "ні", 38% – "так", тоді як в Узбекистані 80% учасників відповіли "не знаю". Також для визначення звʼязку між виробництвом електроенергії та зростанням чисельності населення використано кореляцію Пірсона та методи лінійної регресії. Приріст населення сприяє збільшенню виробництва електроенергії на 9.98 од. у Туреччині, 6.98 в Азербайджані, 13.62 в Казахстані та 3.03 од. в Узбекистані

АЕО в реформі митної системи ЄС

2025-02-13T14:09:58+00:00

Проведено аналіз еволюції концепції Авторизованого економічного оператора (АЕО) у рамках реформи митної системи Європейського Союзу 2023 р. Увага авторів зосереджена на запропонованій реформою концепції Довірених і перевірених трейдерів, що базується на принципах програми AEO та спрямована на подальше спрощення митних процедур, покращення прозорості й підвищення безпеки торгівлі. Гіпотеза полягає в тому, що впровадження цієї концепції в Україні може додатково спростити митні процедури для українських субʼєктів зовнішньоекономічної діяльності, що відповідають встановленим критеріям, а також підвищити ефективність і прозорість управління митною системою, сприяти інтеграції України в європейський економічний простір і посилити економічні звʼязки з ЄС. На основі аналізу європейського законодавства та наукової літератури зазначено, що, хоча Україна вже має певні передумови імплементації програми АЕО, перед нею стоять виклики, зокрема недостатня інтеграція інформаційних систем і потреба у зміцненні інституційної спроможності митних органів. Результати дослідження свідчать, що впровадження концепції Довірених і перевірених трейдерів (ДПТ) може розширити можливості для автоматизації й підвищення прозорості митних процедур, що є важливим кроком на шляху до інтеграції України в міжнародні економічні процеси

Міжнародні ланцюги постачання зернових вантажів в умовах воєнного стану

2025-02-13T14:35:42+00:00

Сьогодення України трансформоване через важкі умови воєнного стану, в якому країна перебуває вже тривалий час. Зокрема ці зміни повʼязані з руйнуванням звичних міжнародних ланцюгів постачання вантажів. Логістичні компанії були змушені швидко реагувати на гібридні загрози та розробляти нові альтернативні ланцюги постачання зернових вантажів, змінювати шляхи доставки, використовуючи альтернативні види транспорту, а також знаходити нові напрями управління такими ланцюгами. Відтак аналіз функціонування міжнародних ланцюгів постачання є надзвичайно актуальним і своєчасним, оскільки завдяки цьому можна виявити прогалини в цій сфері. Невчасне вирішення проблеми може загрожувати продовольчій безпеці багатьох країн.

В основу дослідження покладено гіпотезу, що бойові дії на території України вплинули на географію експорту та імпорту, зокрема продукції агропромислового комплексу. Використано методи елементарно-теоретичного аналізу та синтезу, дедукції, а також економіко-статистичні, групування та графічне представлення результатів дослідження.

Окреслено виклики для ланцюгів постачання вантажів зернових в умовах воєнного стану та визначено перелік інструментів подолання цих викликів. Проведено аналіз адаптації до умов воєнного стану, зокрема досліджено функціонування "зернового та українського коридорів" у нинішніх умовах. Досліджено географію експорту зернових, надано перелік основних партнерів до воєнного стану та в умовах війни. Визначено вплив зміни географії експорту зернових на продовольчу безпеку світу.

У результаті проведеного дослідження зроблено висновок, що, попри обмежене використання основного ланцюга постачання через Чорне море, Україна зберегла свої лідируючі позиції в експорті зернових і навіть змогла розширити географія постачань.

Адаптивні моделі ланцюгів постачання

2025-02-13T14:45:53+00:00

Зміна звичних моделей управління (Supply Chain Adaptability) в умовах війни стала критичною необхідністю для забезпечення безперебійного функціонування постачання продовольчих товарів. Адаптивність ланцюгів постачання дозволяє оперативно реагувати на зміни у попиті, в умовах ринку, технологічних інноваціях, а також у кризових ситуаціях. Метою дослідження є розробка теоретико-методичних підходів до формування бізнес-середовища, що сприяє створенню адаптивних моделей управління ланцюгами постачання. Висунуто гіпотезу, що концепції "SPOD-світу", "VUCA-світу", "BANI-світу" та ANTIFRAGILE-світу впливають на формування та адаптацію ланцюгів поставок, враховуючи складність, нестабільність і мінливість сучасного світу. Наведено основні адаптивні моделі управління ланцюгами постачання, надано їх характеристику. Доведено, що запропонована нами концепція ANTIFRAGILE-світ, розвиток якої почався в умовах пандемії та продовжується за воєнного стану в Україні, пропонує новий підхід до управління ланцюгами постачання, де основний акцент зроблено на здатність ланцюгів постачання, що формують продовольчі роздрібні торговельні мережі ставати сильнішими та більш ефективними завдяки стресам і змінам. Доведено, що у 2024 р. український ритейл продовжує адаптуватися до викликів воєнного стану, економічної нестабільності та розвитку нових технологій. Результати дослідження спрямовані на визначення ефективних моделей, що забезпечують стійкість і ефективність ланцюгів постачання вітчизняних продовольчих торговельних мереж в умовах воєнного стану. Наведено адаптивні підходи та моделі управління ланцюгами постачання, які використовують роздрібні продовольчі мережі в Україні в умовах воєнного стану, такі як: EVA (Emergency and Value-Added) Model, Distributed Supply Chain Model, Humanitarian Support Chain, Agile Supply Chain, Real-Time Visibility Model, Local Sourcing Model. Перевірка висунутої гіпотези розкриває проблеми адаптації та сприяє впровадженню інноваційних підходів до управління

Грінвошинг та репутаційні ризики в готельній індустрії

2025-02-14T08:24:38+00:00

Для формування стратегії розвитку економічні субʼєкти мають враховувати світові тенденції у суспільстві та бізнесі. Тому фокус на сталому розвитку, збереженні довкілля та дотриманні принципів екологічної відповідальності сьогодні є актуальним питанням створення та зміцнення репутаційного капіталу.

Поведінкові патерни споживачів та стейкхолдерів демонструють перевагу у відносинах з готелями, що здійснюють прозору політику зеленого підприємництва, підтримують екологічні та соціальні ініціативи. Візуалізація хибних екологічних декларацій може призвести до втрати лояльності, зниження репутації субʼєкта готельного бізнесу, а також втрати довіри до екологічних ініціатив загалом. Проте відсутність прозорих критеріїв оцінювання екологічності та поширення грінвошингу значно ускладнюють ідентифікацію таких готелів. Висунуто гіпотезу, що використання грінвошингу є короткостроковою стратегією, яка забезпечує тимчасову лояльність споживачів, але у довгостроковій перспективі призводить до втрати довіри клієнтів, погіршення репутації готельного бренду та зниження його конкурентоспроможності. У дослідженні на використано теоретичні методи (аналізу, синтезу, систематизації, історико-логічного, контент-аналізу), емпіричні (опитування, кейс-стаді), а також моделювання й бенчмаркінгу. Розглянуто поняття грінвошингу, його основні види та механізми застосування в маркетингових стратегіях субʼєктів готельного бізнесу. Досліджено вплив неправдивих екологічних заяв на формування довіри клієнтів, конкурентоспроможність і довгострокову репутацію готелів. Запропоновано практичні рекомендації щодо виявлення та боротьби з використанням грінвошингу через екологічний аудит, впровадження прозорих екологічних стандартів і підвищення відповідальності бізнесу. Сформовано практичні рекомендації для менеджменту готелів, як уникнути грінвошингу та перейти до реальних екологічних ініціатив