Scientia fructuosa

ЕНЕРГЕТИЧНА СИСТЕМА УКРАЇНИ: ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА

2026-10-22T10:16:49+00:00

Розглянуто значення енергетичної системи для функціонування національної економіки та її вплив на рівень економічної і загальної безпеки держави. Особливу увагу приділено здатності енергосистеми адаптуватися до кризових умов, зокрема в період воєнного стану, коли суттєво зростають ризики втрати генеруючих, передавальних і розподільчих потужностей. Обґрунтовано, що відновлення та розвиток галузі потребують оновлення технічної бази й переорієнтації ресурсного забезпечення відповідно до європейських підходів. Дослідження ґрунтується на гіпотезі, що поглиблення інтеграції України до європейського економічного простору створює умови для якісної модернізації енергетичної системи, підвищує її стійкість до зовнішніх загроз і сприяє зміцненню економічної безпеки держави. Показано, що залучення міжнародної підтримки та розвиток інституційних механізмів інвестування є важливими чинниками відновлення енергетичної інфраструктури. Теоретичною основою дослідження є підхід економічної безпеки підприємства, що дозволяє комплексно оцінити стан і перспективи розвитку енергетичної системи. Використано загальнонаукові методи, зокрема аналіз, синтез і узагальнення. Зазначено, що євроінтеграційний вектор розвитку є визначальним для підвищення стійкості енергетичної системи та формування передумов довгострокового економічного зростання.

СТІЙКІСТЬ СВІТОВОЇ ТОРГІВЛІ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

2026-10-27T10:14:38+00:00

Висвітлено проблему забезпечення стійкості торговельної діяльності в умовах зростання глобальної невизначеності, фрагментації ринків та посилення глобальної конкуренції. Актуальність розвідки зумовлена трансформацією світової торговельної системи, в якій зовнішні шоки, зокрема пандемія, тарифні обмеження, порушення ланцюгів постачання та кліматичні ризики, набули системного, а не епізодичного характеру, роблячи стійкість торгівлі ключовим чинником національної конкурентоспроможності.

Дослідження ґрунтується на гіпотезі, що стійкість торговельної діяльності визначено рівнем диверсифікації торговельних звʼязків, глибиною інтеграції у глобальні та регіональні виробничі мережі, а також якістю інституційного середовища, що формує регіональні кластери стійкості. Метою дослідження є виявлення закономірностей формування стійкості торговельної діяльності в умовах глобальної невизначеності та обґрунтування впливу структурних і регіональних чинників на здатність економік протидіяти зовнішнім торговельним шокам. Методологічно дослідження ґрунтується на порівняльному аналізі у поєднанні з індексним підходом. Емпіричну базу становить Global Trade Resilience Index (GTRI), який використовується для порівняня країн та регіонів. Результати дослідження емпірично підтверджують висунуту гіпотезу. Вищий рівень диверсифікації торгівлі та глибша інтеграція у виробничі мережі знижують вразливість до зовнішніх шоків і підвищують адаптивну спроможність, тоді як якість інституцій виступає системоутворюючим чинником, що посилює передбачуваність та координацію економічних процесів. Проведений аналіз виявив значну регіональну неоднорідність впливу ізоляціоністської тарифної політики США: європейські економіки демонструють найвищу стійкість, тоді як Мексика, Канада та Вʼєтнам демонструють більшу вразливість. Отримані результати засвідчують необхідність реалізації політики, спрямованої на диверсифікацію торговельних потоків, поглиблення інтеграції у виробничі мережі та підвищення інституційної спроможності.

СТРУКТУРНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКСПОРТУ УКРАЇНИ

2026-10-22T10:16:23+00:00

Проаналізовано структурну трансформацію українського експорту, зумовлену повномасштабною війною 2022 р., що стало безпрецедентним шоком для торговельної системи України. Актуальність дослідження викликана різкою зміною логістичних, інституційних і виробничих умов, що визначили нову конфігурацію зовнішньоторговельних потоків та сформували критичну залежність від ринків Європейського Союзу. Внесено гіпотезу, що війна спричинила не короткострокові коливання, а глибоку та незворотну структурну перебудову експорту, яка проявляється у зміні його географічної орієнтації, товарної структури та рівня ринкової концентрації. Методологія дослідження включає: порівняльний аналіз динаміки експорту у 2010–2024 рр.; розрахунок індексу географічної концентрації Herfindahl-Hirschman Index (HHI); графічне моделювання довгострокових трендів; ідентифікацію факторів впливу війни на експорт товарів з України. Статистичну базу сформовано на основі даних Державної служби статистики України, Єврокомісії, UN Comtrade, аналітичних звітів міжнародних організацій (Oxfam, Deloitte, PricewaterhouseCoopers, Brookings Institution, Statista) та авторських розрахунків. Отримані результати підтверджують гіпотезу дослідження. Встановлено, що частка експорту до ЄС зросла з 24% у 2010 р. до понад 60–66% у 2022–2024 рр., тоді як обсяги експорту до Азії та Африки різко скоротилися через блокаду морських портів. Товарна структура зазнала зсуву від металургії до аграрної продукції; рівень географічної концентрації експорту досяг рекордних значень (HHI ≈ 0.48 у 2023 р.). Виявлено ключові адаптивні механізми – розвиток дунайських маршрутів, поглиблення інтеграції з ЄС, цифровізація митних процедур. Дослідження підтверджує, що експорт України перебуває у фазі системної трансформації, яка визначатиме траєкторію післявоєнної відбудови та інтеграції в європейські ринки.

ІНСТИТУЦІЙНІ ВИКЛИКИ РОЗВИТКУ ЗЕМЕЛЬНОГО КАПІТАЛУ В УКРАЇНІ

2026-10-22T10:16:11+00:00

Розкрито сутність та поточний стан функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення в Україні як стратегічного детермінанта трансформації національного агропромислового комплексу в умовах воєнного стану. Визначено ключові чинники, що історично гальмували розвиток земельних відносин: тривала дія мораторію, тінізація оренди, деградація ґрунтів та хронічна недокапіталізація галузі. Дослідження ґрунтується на гіпотезі, що діюча лібералізована модель ринку землі в умовах війни та інституційної слабкості призводить до надмірної концентрації земель та посилення деградації ґрунтів, що потребує негайного коригування в бік посилення екологічного контролю та захисту малих виробників за прикладом європейських країн. Методологічною основою статті є системний підхід, в межах якого застосовано статистичний аналіз для оцінки втрат земельного фонду, порівняльний аналіз для зіставлення української та польської моделей регулювання ринку, а також структурно-логічний метод для визначення пріоритетів державної політики. Дослідження спирається на дані Держгеокадастру, Міністерства економіки України та аналітику міжнародних інституцій. Підтверджено, що в умовах повномасштабної збройної агресії рф вітчизняний земельний капітал зазнав катастрофічних втрат, що проявляються у тотальному мінуванні значних територій, хімічному забрудненні чорноземів важкими металами та руйнуванні іригаційних систем півдня внаслідок підриву Каховської ГЕС. Проаналізовано результати впровадження ринку землі (з 2021 до початку 2026 рр.), які продемонстрували, що, попри допуск до ринку юридичних осіб, динаміка залишається поміркованою, ціна у валютному еквіваленті є найнижчою в Європі, а масового припливу інвестицій не спостерігається через високі безпекові ризики. На основі порівняльного аналізу встановлено наявність жорстко регульованої (соціальної) моделі ринку землі Польщі та лібералізованої моделі України, що підтверджує гіпотезу про нагальну потребу в посиленні державного екологічного контролю та захисті малих фермерських господарств. Виявлено, що особливу небезпеку становить надмірна концентрація земель корпоративним сектором за умов послаблення інспекційних заходів. Доведено, що ефективна повоєнна трансформація потребує комплексного підходу, який поєднує системне гуманітарне розмінування, рекультивацію земель, запровадження пільгового кредитування для малого агробізнесу під заставу землі та інноваційну відбудову систем зрошення. Наголошено на важливості гармонізації національного земельного законодавства з нормами ЄС, що дозволить відновити аграрний потенціал та зміцнити статус України як ключового гаранта світової продовольчої безпеки.

ВНЕСОК КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ В ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ

2026-10-22T10:15:58+00:00

Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі креативних індустрій у формуванні зайнятості, підприємницької активності, експорту та форм створення вартості, а також відсутністю підходу до оцінювання їх внеску в економічний розвиток України.
В основу дослідження покладено гіпотезу, що такий внесок має багатовимірний характер і не може бути обʼєктивно визначений за одним показником. Для її перевірки сформовано систему економічних, підприємницьких, трудових, експортних, інноваційно-цифрових та регіональних показників. До інтегрального оцінювання включено зіставні статистичні ряди за 2020–2024 рр., нормовані методом мінімум-максимум і обʼєднані у часткові індекси підприємницької активності, економічного внеску, трудового внеску та експортної спроможності. Результати засвідчили нестабільну й структурно неоднорідну динаміку сектору. Найвище значення інтегрального індексу отримано у 2021 р. (0.879), у 2023 р. він знизився до 0.423, у 2024 р. зріс до 0.688. Встановлено, що підприємницька представленість не забезпечує пропорційної економічної віддачі: у 2024 р. на сектор припадало 14.72% діючих субʼєктів господарювання, але лише 1.79% загального обсягу реалізації. Виявлено структурну поляризацію сектору та домінування ІТ, інформаційних послуг, реклами і комунікацій. Наукову гіпотезу підтверджено. Запропонований підхід дає змогу оцінювати загальну динаміку і внутрішню структуру внеску креативних індустрій та може використовуватися для моніторингу результативності державної і регіональної політики підтримки сектору.

ІНСТИТУЦІЙНІ ОБМЕЖЕННЯ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ АГРАРНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ

2026-10-22T10:15:45+00:00

Досліджено теоретико-методологічні засади та інструментарій цифрової трансформації аграрного сектору України, а також розроблено науково-методичні підходи до формування системи показників оцінювання рівня цифрової зрілості аграрної сфери в контексті сталого розвитку та європейської інтеграції. Висунуто гіпотезу, що результативність цифрової трансформації визначається не стільки рівнем упровадження окремих цифрових технологій, скільки узгодженістю організаційних, економічних, технологічних та інституційних інструментів, що забезпечують їх інтеграцію у систему управління аграрним сектором. Перевірку гіпотези здійснено шляхом систематизації наукових підходів до цифровізації аграрного виробництва, порівняльного та структурно-функціонального аналізу, оцінювання взаємозвʼязків між показниками цифровізації, інноваційного потенціалу та сталого розвитку, а також аналізу офіційних статистичних даних, матеріалів Європейської комісії та міжнародних індексів, зокрема Global Innovation Index і Digital Economy and Society Index. Встановлено, що цифрова трансформація аграрного сектору є комплексним процесом, який охоплює використання технологій точного землеробства, сенсорного та супутникового моніторингу, Internet of Things,
Big Data, штучного інтелекту, геоінформаційних систем, безпілотних технологій і цифрових платформ управління. Систематизовано показники оцінювання цифрової трансформації за технологічним, економічним, екологічним, соціальним та інституційним блоками, що дає змогу комплексно визначати рівень цифрової зрілості аграрного сектору та результативність упровадження цифрових рішень. Виявлено технологічну неоднорідність аграрного сектору, що проявляється у значному розриві між цифрово зрілими великими підприємствами та малими й середніми виробниками з обмеженим доступом до цифрової інфраструктури, фінансових ресурсів і сучасних цифрових компетентностей. Систематизовано методи та інструменти цифрової трансформації за організаційною, економічною, технологічною та інституційною ознаками. Доведено доцільність їх комплексного застосування для забезпечення взаємозвʼязку між цифровою модернізацією, підвищенням ефективності аграрного виробництва. Запропонований підхід може бути використаний для вдосконалення державної політики цифровізації, обґрунтування пріоритетів підтримки аграрних підприємств і моніторингу результативності цифрової трансформації аграрного сектору України.

ТОКЕНИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В КРИПТОЕКОСИСТЕМІ

2026-10-22T10:16:36+00:00

Розвиток штучного інтелекту сприяє його інтеграції в криптоекосистему. Це створює можливості для вдосконалення проєктів автоматизації різноманітних сфер через алгоритми та моделі штучного інтелекту на основі їх децентралізації. Висунуто гіпотезу, що токени штучного інтелекту (ТШІ) є вагомою складовою криптоекосистеми, що сприяє, з одного боку, розширенню кола її учасників та сфер охоплення, а з іншого – трансформації самих сфер діяльності людини, де вони використовуються. Для її перевірки здійснено систематизацію етапів еволюції ТШІ, чинників впливу на їхній розвиток, уточнено елементи криптоекосистеми, систематизовано можливості використання ТШІ у різних сферах, виявлено перспективи, загрози та можливості розвитку, уточнено визначення токенів ШІ. Для перевірки гіпотези використано історичний та графічний методи, системний підхід, свот-аналіз. Інформаційною базою стали статистичні дані CoinMarketCap, Statista та Kraken. Ідентифіковано такі етапи еволюції ШІ: зародження, вдосконалення та бум. Чинники впливу на розвиток ТШІ згруповано за технологічними, економічними, юридичними та енергетичними ознаками, а також визначено можливості застосування токенів штучного інтелекту в різних сферах.

У ході дослідження обґрунтовано навчальну, комунікаційну, операційну, управлінську, стимулюючу функції ТШІ. Наукова новизна полягає у розробці авторського визначення токенів штучного інтелекту як елемента криптоекосистеми, що забезпечує функціонування децентралізованих платформ штучного інтелекту та надає користувачам можливості автоматизації їх операційної діяльності, полегшення транзакцій, стимулювання та управління розвитком штучного інтелекту

КРИПТОРИНОК ЯК АСИМЕТРИЧНА ДУОПОЛІЯ: КОМПЛЕМЕНТАРНІСТЬ І КОНКУРЕНЦІЯ МІЖ BITCOIN І ETHEREUM

2026-10-22T10:15:32+00:00

Попри широкий масив досліджень із прогнозування цін й оцінки волатильності криптоактивів, питання характеру ринкової взаємодії між Bitcoin і Ethereum в термінах теорії ринкової організації залишається практично недослідженим. Проаналізовано верифікацію гіпотези про існування асиметричної дуопольної структури між Bitcoin і Ethereum. Висунуто три гіпотези: цінового лідерства Bitcoin (H1), кількісної рівноваги Курно (H2) та часткової комплементарності активів (H3). Методологічну основу дослідження становлять кореляційний аналіз логарифмічних рядів цін і доходностей, аналіз ринкових часток за ціновою та торговою метриками, а також регресійне оцінювання трьох моделей Бертрана і моделі Курно з лаговою часткою BTC. Емпіричною базою стали щоденні дані Yahoo Finance за
2017–2026 рр., агреговані до місячних середніх. Результати підтверджують гіпотезу цінового лідерства (H1), асиметрія у 0.402 кількісно підтверджує домінування Bitcoin. Гіпотезу Курно (H2) у класичному формулюванні відхилено і констатовано механізм ротації капіталу від BTC до ETH з місячним лагом. Гіпотеза комплементарності (H3) підтверджена за обома аналітичними блоками. Зроблено висновок, що крипторинок функціонує як асиметрична дуополія, де цінова конкуренція реалізується за моделлю Бертрана з лідером Bitcoin, а на рівні ринкових часток домінує комплементарний попит.

АДАПТИВНІСТЬ ФІНАНСОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ ДО ВОЄННИХ ВИКЛИКІВ

2026-10-22T10:15:19+00:00

Досліджено сучасний стан фінансово-кредитної системи України в умовах глибоких структурних потрясінь, зумовлених повномасштабною війною, макроекономічною нестабіль¬ністю, енергетичними ризиками та зростанням кіберзагроз. Актуальність статті визначено тим, що фінансова система країни стала центральним елементом економічної стійкості, а її здатність функціонувати у кризових умовах безпосередньо впливає на темпи відновлення та фінансову безпеку держави. Висунуто гіпотезу, що адаптивність банківської системи, стійкість страхового ринку та базове відновлення фондового сегментa можливі навіть у надзвичайно несприятливому середовищі за умови, якщо державні регулятори застосовують ефективні інструменти монетарної, наглядової та боргової політики. Для перевірки цієї гіпотези використано комплекс методів: дескриптивний статистичний аналіз для оцінювання динаміки ключових показників, порівняльний підхід для визначення змін у структурі фінансових ринків, а також системний аналіз для виявлення взаємозвʼязків між окремими інститутами фінансово-кредитної системи. Досліджено, що банківський сектор зберіг ліквідність і прибутковість, страховий ринок продемонстрував адаптивність та приріст премій, а фондовий ринок хоч і залишився малоліквідним, проте відіграє стабілізуючу роль у державному фінансуванні. Водночас виявлено низку структурних проблем: залежність банків від державного боргу, концентрацію страхового ринку, низьку активність корпоративного сектору та зростання кіберризиків. Встановлено, що подальша стійкість фінансово-кредитної системи залежить від модернізації регуляторної інфраструктури, посилення інституційної спроможності та гармонізації з європейськими стандартами.

ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ТА КОНТРОЛЬ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ

2026-10-22T10:15:06+00:00

Досліджено феномени фінансового контролю, аудиту та аналізу в контексті їх використання у складі інструментарію регулювання публічних закупівель на макрорівні держави. Аудит публічних закупівель постає одним із видів контролю з боку держави і гарантує достовірність проведення торгів. Розвиток суспільних відносин і запровадження воєнного стану в Україні ставить свої вимоги щодо здійснення публічних закупівель і відповідно формує різні результати контролю. Актуальність дослідження полягає у необхідності вдосконалення державного регулювання публічних закупівель як сукупності організаційно-економічних та юридичних методів, а також інструментів, як загальних, так і специфічних, за допомогою яких виконуються взаємозвʼязані функції для забезпечення цілеспрямованого, безперервного, ефективного впливу держави на процеси та процедури у країні для потреб сталого функціонування й розвитку економіки. Висунуто гіпотезу щодо важливості реалізації інструментарію фінансового контролю та аналізу в межах системного, структурованого процесу державного регулювання, оптимізованого для України з огляду на умови зовнішнього і внутрішнього середовища (обмеження, проблеми і можливості), що зʼявляються з метою сприяння реалізації потенціалу національної економіки. Запропоновано систему заходів, спрямованих на вдосконалення фінансового контролю та аналізу публічних закупівель. Розроблено схему регламентованих заходів, спрямованих на вдосконалення фінансового контролю та аналізу публічних закупівель; узагальнено типові порушення, що виникають за результатами проведення аудиту публічних закупівель та сформовано модель організації аудиту ризиків і прийняття рішень при проведенні публічних закупівель. Сформульовано пропозиції щодо розробки системи заходів, спрямованих на вдосконалення фінансового контролю та аналізу публічних закупівель, які забезпечують більшу прозорість, ефективність і чесність шляхом вдосконалення системи фінансового контролю та аналізу на рівні моніторингу закупівель.

ПРОАКТИВНИЙ ЦИФРОВИЙ МАРКЕТИНГ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ

2026-10-22T10:14:48+00:00

Актуальність дослідження зумовлена трансформацією цифрового маркетингу у сфері вищої освіти під впливом розвитку штучного інтелекту, аналітики даних, цифрових платформ і посилення конкуренції між університетами за залучення та утримання здобувачів освіти. Дослідження ґрунтується на гіпотезі, що результативність проактивного цифрового маркетингу забезпечується синергією механізмів прогнозування, персоналізації, моніторингу, автоматизації та підтримки прийняття управлінських рішень, взаємоповʼязане функціонування яких забезпечується інтеграційною роллю штучного інтелекту. Методологічну основу дослідження становлять системний, структурно-логічний, компаративний і концептуальний підходи; застосовано методи наукового узагальнення та систематизації, порівняльного аналізу, контент-аналізу практик провідних університетів світу, концептуального моделювання і графічної візуалізації. За результатами дослідження проактивний цифровий маркетинг освітніх послуг концептуалізовано як систему стратегічного управління взаємодією зі стейкхолдерами, що ґрунтується на випереджальному виявленні їхніх потреб, прогнозуванні поведінки, персоналізації цифрової взаємодії, моніторингу освітніх траєкторій, автоматизації комунікацій та інформаційно-аналітичній підтримці прийняття управлінських рішень. Обґрунтовано, що його результативність визначається не кількістю впроваджених цифрових технологій, а рівнем інтегрованості, взаємоузгодженості та взаємопідсилення управлінських механізмів. Запропоновано функцію синергії управлінських механізмів і функцію інтеграції штучного інтелекту, взаємозвʼязок яких пояснює перехід від реактивної до проактивної моделі цифрового маркетингу. Штучний інтелект визначено як системний інтегратор механізмів прогнозування, персоналізації, моніторингу, автоматизації та підтримки прийняття управлінських рішень у межах єдиного управлінського циклу. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання для формування цифрових маркетингових стратегій університетів, оцінювання цифрової зрілості та організаційно-управлінської готовності до імплементації штучного інтелекту, для подальшого розроблення інтегрального індексу проактивного цифрового маркетингу закладів вищої освіти.

МАРКЕТИНГОВІ СТРАТЕГІЇ У СФЕРІ ДЕВЕЛОПМЕНТУ ТУРИСТИЧНОЇ НЕРУХОМОСТІ: КЕЙС ГРУЗІЇ

2026-10-22T10:14:35+00:00

У статті досліджено вплив маркетингових стратегій у сфері туризму на продаж і розвиток нерухомості в Грузії. Обґрунтовано, що маркетинг туристичних дестинацій опосередковано, але систематично впливає на ринки нерухомості через формування обізнаності про дестинацію, місцевість, стимулювання повторних відвідувань, відчуття безпеки, можливості використання обʼєктів упродовж усього року та впевненості в майбутній привабливості певної локації. Дослідження ґрунтується на гіпотезі, що ці ефекти, зумовлені під впливом маркетингової діяльності, попиту і розвитку нерухомості, повʼязану з туризмом, хоча сила такого впливу залежить від міських, інституційних і ринкових умов. Завдяки цим механізмам тимчасовий відвідувач може перетворитися на туриста, який повертається, спостерігача за ринком, користувача з кількома цілями перебування, а згодом – покупця або особу, яка частково проживає в цій місцевості. Гіпотезу перевірено за допомогою структурованого огляду провідних наукових досліджень у сферах туризму, міської економіки, житлової нерухомості та регіонального розвитку, а також вторинного аналізу офіційної статистики Грузії й галузевих ринкових даних за 2019–2025 рр. з особливою увагою до Батумі. Для визначення основних механізмів взаємозвʼязку між туристичним маркетингом і результатами функціонування ринку нерухомості застосовано порівняльний, трендовий та метод дослідження окремого випадку. У дослідженні запропоновано два оригінальні аналітичні інструменти: модель послідовного перетворення туриста на покупця та матрицю двосторонньої взаємодії між туризмом і нерухомістю. Результати дослідження свідчать, що брендинг, цифрова репутація, подолання сезонності, проведення заходів, інформування про транспортну доступність і маркетинг, орієнтований на конкретні сегменти, можуть підвищувати сприйману споживчу цінність нерухомості та її потенціал генерування доходу. Водночас позитивні побічні ефекти залежать від якості будівництва, міського планування, інституційної довіри, доступності житла за ціною та відповідності між сформованим рекламним образом і реальним досвідом перебування в певній місцевості. Зроблено висновок, що туристична стратегія, інвестиційна політика, моніторинг ринку житла та муніципальне планування мають бути скоординовані в межах інтегрованої системи управління, спрямованої на сталий розвиток туристичних дестинацій і ринку нерухомості на національному рівні.

FMCG-БРЕНДИ В ЕКОНОМІЦІ ВРАЖЕНЬ: ЦИФРОВИЙ ВИМІР

2026-10-22T10:14:22+00:00

Досліджено особливості трансформації FMCG брендів у цифровому середовищі в умовах становлення економіки вражень. Обґрунтовано, що під впливом цифровізації клієнтський досвід формується до фізичного контакту зі споживачем і набуває імерсійного характеру, а конкуренція між брендами зміщується у площину емоційних вражень, довіри та соціальної взаємодії. Розкрито роль брендів роздрібної торгівлі як субʼєктів формування соціального капіталу та субʼєктивного благополуччя населення. Дослідження ґрунтується на гіпотезі, що формування імерсійного клієнтського досвіду FMCG брендів у цифровому середовищі в економіці вражень, реалізація принципів сталого розвитку та використання цифрових технологій в маркетингових програмах підвищує рівень довіри, емоційної залученості й лояльності споживачів та, відповідно, конкурентоспроможності брендів. Методологічною базою є системний підхід, методи аналізу і синтезу, порівняльного, контент-аналізу бренд-комунікацій, структурно-логічного та емпіричного аналізу маркетингових програм. У ході дослідження проаналізовано формування імерсійного клієнтського досвіду FMCG брендів, розкрито особливості їх бренд-архітектури, позиціонування та соціальної відповідальності, а також узагальнено цифрові маркетингові програми за інструментами 4С і специфіку омніканальної взаємодії зі споживачами. Встановлено, що інтеграція економіки вражень, принципів сталого розвитку та цифрових технологій сприяє підвищенню довіри, емпатії та лояльності споживачів.

БРЕНДИ УКРАЇНСЬКИХ МІСТ

2026-10-22T10:13:55+00:00

В умовах зростання глобальної та регіональної конкуренції між містами особливого значення набуває брендинг територій як інструмент формування їх унікальної ідентичності. Бренд міста виконує не лише функцію візуальної диференціації, але й стає стратегічним ресурсом, що забезпечує впізнаваність, привабливість та конкурентоспроможність території. Це набуває особливої актуальності в умовах, коли частину українських міст чекає повоєнна відбудова та постає необхідність у залученні партнерів, інвестицій та ресурсів. У таких обставинах брендинг виступає не лише як елемент комунікаційної політики, але й як механізм розвитку та позиціонування міста на національному й міжнародному рівнях. Водночас нині відсутнє цілісне уявлення про рівень розвитку брендингу українських міст, що зумовлює потребу у його науковому осмисленні. Висунуто гіпотезу, що брендинг міст України має фрагментарний характер і більшість міст не використовує його як інструмент територіального розвитку та позиціонування. Під час проведення дослідження застосовано загальнонаукові та спеціальні методи: аналізу та синтезу, індукції й дедукції, групування, структурно-логічний, логічного узагальнення результатів та графічний. Розглянуто особливості брендингу українських міст. Представлено розподіл адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад України. Наведено розподіл міст за регіонами. Досліджено усі українські міста на наявність бренду чи логотипу. Виявлено міста, що мають логотип та повноцінний бренд, а також ті, у яких вони відсутні. Продемонстровано й проаналізовано візуальну ідентичність брендованих міст, вказано їх слогани, сайти міськрад та туристичні сайти. Розглянуто послідовність формування брендів українських міст та значення їх логотипів. Визначено частку презентованих та затверджених брендів й логотипів міст

КОМПʼЮТЕРНИЙ ЗІР У ПІДВИЩЕННІ ЕФЕКТИВНОСТІ ЦИФРОВОЇ РЕКЛАМИ В РИТЕЙЛІ

2026-10-22T10:14:08+00:00

Сучасний ритейл перебуває у стані перманентної цифрової трансформації. Ключовим драйвером цих змін є впровадження технологій штучного інтелекту (ШІ) і, зокрема, компʼютерного зору (CV), що дозволяє машинним алгоритмам інтерпретувати та розуміти візуальний світ значно швидше та точніше за людського зору. Для маркетинг-менеджменту це означає перехід від інтуїтивного управління цифровими рекламними впливами до стратегій, що базуються на обʼєктивних візуальних даних у реальному часі. Це обумовило необхідність проведення міждисциплінарного дослідження, метою якого є обґрунтування ролі та визначення напрямів використання технологій компʼютерного зору для підвищення ефективності цифрової реклами в офлайн- та онлайн-середовищах підприємств роздрібної торгівлі. В основу дослідження покладено гіпотезу, що інтеграція систем компʼютерного зору для впливу на цільову аудиторію в режимі реального часу та відповідної адаптації рекламного контенту дозволить значно підвищити ключові показники залученості та, як наслідок, конверсію від цифрової реклами порівняно з традиційними нетаргетованими підходами. У ході дослідження використано методи теоретико-концептуального дослідження: системно-структурного аналізу, міждисциплінарного синтезу та логічного узагальнення для формулювання висновків. Розглянуто етапи впровадження й можливості використання технологій компʼютерного зору в ритейлі. Зазначено, що крім технологічних переваг, впровадження CV-технологій в українському ритейлі має ще два важливих фактори, зумовлені війною: зокрема, фізична безпека, віддалене управління та компенсація трудових ресурсів. Досліджено омніканальний вимір інтеграції компʼютерного зору в цифрову рекламу ритейлу. Надано порівняльну характеристику використання CV-технологій в офлайн- та онлайн-середовищах роздрібної торгівлі. Визначено вплив компʼютерного зору на оптимізацію цифрової реклами в реальному часі. Описано специфіку офлайн- та онлайн-оптимізації рекламного впливу за допомогою CV-технологій. Наголошено, що синергетичний результат у підвищенні ефективності цифрової реклами досягається за умови безшовної інтеграції онлайн- та офлайн-інструментів CV в єдину омніканальну екосистему. У висновках зазначено, що підвищення ефективності цифрової реклами досягається завдяки Phygital-інтеграції CV-технологій. Обʼєднання онлайн-преференцій споживача з його обʼєктивними реакціями в торговельному залі формує наскрізний поведінковий профіль, перетворюючи розрізнені рекламні трансляції на безперервну гіперперсоналізовану взаємодію.