Scientia fructuosa

Фінансова стійкість України в умовах воєнного стану

2025-09-18T07:57:33+00:00

За воєнного стану вагомого значення набуває питання забезпечення фінансової стійкості країни та подальший суспільно-економічний розвиток. Метою статті є визначення особливостей досягнення фінансової стійкості країни в умовах воєнного стану. Основними науковими методами дослідження є діалектичний та інституційний, структурний, порівняльний, наукового абстрагування, аналізу та експертних оцінок, що дозволили забезпечити концептуальну єдність та ґрунтовність дослідження. У ході дослідження проаналізовано фактичний стан забезпечення фінансової стійкості України в умовах воєнного стану. Встановлено, що, попри застосовані заходи стримування темпів інфляції, купівельна спроможність населення знизилася, а реальний ВВП протягом цього періоду не досяг довоєнного рівня. Рівень державного боргу та дефіцит бюджету за досліджуваний період війни суттєво зросли, що значно посилило тиск на фінансову систему та її стійкість. Золотовалютні резерви України впродовж аналізованого періоду зросли, проте, враховуючи, що частина боргу в іноземній валюті, Національний банк України дотримується політики запобігання здешевленню гривні. Дослідження ґрунтується на гіпотезі щодо необхідності посилення фінансової стійкості країни в умовах дії воєнного стану шляхом реалізації виваженої та дієвої політики в бюджетній, податковій, митній та грошово-кредитній сферах. На основі дослідження визначено перспективні напрями посилення фінансової стійкості, зокрема, через розроблення дієвих заходів задля сповільнення рівня інфляції, зниження рівня бюджетного дефіциту, управління державним зовнішнім та внутрішнім боргом.

Критерії оцінки асекурації продовольчої безпеки

2025-09-18T07:57:19+00:00

Обґрунтовано критерії та показники оцінки забезпечення продовольчої безпеки в системі державного регулювання післявоєнного відновлення. Охарактеризовано стан продовольчої безпеки України під час війни, яка охоплює виробництво, логістику, економіку та міжнародну допомогу, що свідчить про зменшення посівних площ, оскільки через активні бойові дії, мінування територій, окупацію та вимушену міграцію значна частина сільськогосподарських угідь стала недоступною для обробітку. Особливо постраждали регіони, де традиційно вирощували основні експортні культури (зернові, олійні), до того ж війна ускладнила доступ до ресурсів, насіння, добрив, палива та фінансів, ціни на всі ресурси зросли, що негативно вплинуло на виробництво. Внаслідок бойових дій знищено та пошкоджено багато сільськогосподарської техніки, зерносховища, елеватори та інша інфраструктура, необхідна для зберігання та переробки врожаю; мобілізація чоловіків до армії та вимушене переселення призвели до браку робочої сили. Вибір критеріїв та показників оцінки забезпечення продовольчої безпеки в системі державного регулювання післявоєнного відновлення залежить від багатьох факторів, які систематизовані за: контекстом, метою та завданнями оцінки, методологічним виміром, характеристиками продовольчої системи та вразливих груп населення. Запропоновано ключові та додаткові критерії і показники оцінки, обґрунтовано доцільність їх використання для регулярного моніторингу та оцінки ефективності забезпечення продовольчої безпеки в системі державного регулювання, для виявлення проблемних місць і розроблення заходів щодо їх усунення, для формування та реалізації державної політики щодо різних категорій сільськогосподарських товаровиробників. Сформовано і доведено гіпотезу, що обʼєктивна оцінка продовольчої безпеки є невідʼємною частиною успішної повоєнної відбудови України, вона надає необхідну інформацію для ефективного планування, залучення міжнародної допомоги, моніторингу прогресу та коригування стратегій, відкриває додаткові можливості для інновацій, диверсифікації та розвитку сільських територій, сприяючи зміцненню національної безпеки та покращанню якості життя українців

Цифровізація у забезпеченні стійкості торговельних підприємств

2025-09-18T07:58:18+00:00

Повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України значно змінило умови функціонування торговельних підприємств, змушуючи їх адаптувати бізнес-процеси до нових викликів. Традиційні методи управління, що застосовувалися до кризи, виявилися недостатніми для забезпечення стабільної діяльності підприємств. Це створило необхідність впровадження нових підходів, орієнтованих на цифрову трансформацію. Висунуто гіпотезу, що впровадження таких цифрових технологій, як CRM- та ERP-системи, хмарні сервіси, аналітичні платформи та штучний інтелект, позитивно впливає на стійкість торговельних підприємств в умовах воєнного стану та допомагає зберігати їх конкурентоспроможність у кризових умовах. Застосовано методи узагальнення, аналізу, синтезу, систематизації, порівняння та наукового абстрагування. Досліджено, що цифрові технології сприяють підвищенню ефективності управління, мінімізації ризиків і збереженню конкурентоспроможності підприємств. Результати дослідження свідчать, що цифровізація є одним з ключових факторів стабільності бізнесу в умовах кризових явищ. Впровадження цифрових технологій дозволяє торговельним підприємствам не лише адаптуватися до нестабільних умов, а й закладати основу для довгострокового розвитку. Визначено основні труднощі, повʼязані з цифровою трансформацією, та запропоновано рекомендації щодо їх подолання

Планування доходів фармацевтичних підприємств

2025-09-18T07:58:04+00:00

Виняткові обставини воєнного стану, економічна турбулентність в країні, динамічний розвиток глобального фармацевтичного ринку впливають на підходи до фінансового планування фармацевтичних підприємств. Важливим за таких умов стає поєднання традиційних методів фінансового планування з сучасними аналітичними та статистичними інструментами, що дозволяє адаптуватися до зовнішніх викликів та забезпечити стійке зростання доходів. Дослідження ґрунтується на гіпотезі про існування кореляції між фінансовими показниками фармацевтичних компаній (чистим доходом) і рівнем інвестицій, обсягом нематеріальних активів й трудовими ресурсами. Метою статті є виявлення та оцінка впливу ключових чинників на дохід фармацевтичних підприємств. У дослідженні застосовано методи теоретичного узагальнення, системного аналізу, групування та абстрагування, статистичні методи збирання та обробки інформації, дедукції та індукції, статистичний метод регресійного аналізу. Дослідження виконане за даними Державної служби статистики України, фінансової звітності підприємств фармацевтичної галузі, отриманої з аналітичних систем та порталів відкритих даних: YouControl, Опендатабот, Clarity Project, наукових джерел. Сформовано узагальнені дані фінансової звітності провідних фармацевтичних компаній України за 2024 р., які мають найбільші обсяги чистого доходу. Проведено аналіз впливу окремих чинників на рівень доходу фармкомпаній з використанням регресійного аналізу, що дозволило оцінити силу та напрям впливу внутрішніх факторів: рівня інвестицій, частки нематеріальних активів та кількості працівників. Отримані результати можуть бути використані для більш обґрунтованого планування доходів фармацевтичних компаній. Виявлені залежності між доходом та ключовими чинниками дозволяють моделювати можливі фінансові результати за різних сценаріїв розвитку. Це дає змогу підприємствам оптимізувати структуру витрат, інвестицій та управління ресурсами, орієнтуючись на ті показники, які мають статистично значущий вплив на дохід. Результати дослідження можуть слугувати інструментом підтримки прийняття стратегічних управлінських рішень

Стратегії динамічного ціноутворення для максимізації доходів готелів

2025-09-18T07:59:11+00:00

Досліджено сучасні стратегії динамічного ціноутворення, найчастіше застосовувані в готельному бізнесі з метою максимізації доходів. Актуальність теми зумовлена посиленням конкуренції на ринку туристичних послуг, змінами у поведінці споживачів та поширенням цифрових платформ для бронювання номерів. Сформульовано гіпотезу, що впровадження адаптивних моделей ціноутворення, які базуються на аналізі попиту, часу бронювання та поведінкових характеристик клієнтів, здатне підвищити дохідність готельного підприємства. Застосовано методи порівняльного аналізу, кейс-стаді, економіко-математичного моделювання та візуалізації даних. Розглянуто приклади використання стратегій динамічного ціноутворення у провідних міжнародних готельних мережах, а також побудовано модель адаптивного ціноутворення, що поєднує аналіз внутрішніх і зовнішніх даних та автоматичне генерування оптимальних цін для різних сегментів і каналів продажу. Отримані результати підтверджують ефективність та перспективність адаптивних цінових стратегій як інструменту підвищення прибутковості готелів. Обґрунтовано практичні рекомендації щодо адаптації динамічного ціноутворення для бізнес-готелів, рекреаційних комплексів та бутік-готелів

Антикризове управління субʼєктами гостинності

2025-09-18T07:58:57+00:00

Постійні економічні кризи та ескалація війни в Україні створюють стресові умови господарювання для економічних субʼєктів. Протидія зовнішнім негативним викликам вже не може відбуватися адаптаційними механізмами, адже загрози фізичної шкоди, зокрема знищення, спрогнозувати та усунути практично неможливо. Це вимагає від субʼєктів сфери гостинності не просто проводити форсайт-дослідження та аналізувати проблеми, але й розробляти альтернативні інструменти й стратегії для виживання й розвитку. Тому розроблення інноваційних антикризових стратегій бізнесу є актуальним науковим завданням. Висунуто основну гіпотезу, що воєнні кризи, зокрема повномасштабна війна в Україні, є проявом феномену "чорного лебедя", що потребує перегляду традиційних підходів до антикризового управління. Опрацювання гіпотези та аргументація пропонованих заходів антикризового управління субʼєктами гостинності спираються на використання теоретичних методів аналізу, синтезу, систематизації, компаративного аналізу, а також системних підходів (Enterprise Risk Management (ERM), Risk Maturity Model (RMМ). Розглянуто поняття антикризового управління, основні типи криз та механізми їхньої протидії (убезпечення). Охарактеризовано загрози і ризики, з якими стикаються субʼєкти гостинності в умовах воєнних криз. Досліджено міжнародний досвід поствоєнного відновлення інших країн, які пережили воєнні конфлікти, що може бути адаптовано для удосконалення методології антикризового управління. Запропоновано практичні інсайти управління ризиками та сценарного планування у сфері гостинності на тлі непередбачуваних викликів. На основі проведеного дослідження зроблено висновок про можливе швидке відновлення туристичного потоку після війни в Україні (на основі аналізу подібних сценаріїв) та готовності субʼєктів гостинності надавати якісні послуги. Запропоновано стратегічні підходи до антикризового управління у сфері гостинності в умовах турбулентності. Результати цього дослідження формують теоретичну цінність як для менеджменту субʼєктів гостинності, так і для наукової спільноти як дискусійне поле для обговорення ефективних рішень антикризового управління в умовах війни

Моделювання молочного виробництва в Україні

2025-09-18T07:58:43+00:00

Молочна галузь України, перебуваючи у кризовому стані внаслідок повномасштабного вторгнення рф, зіткнулась із загостренням існуючих проблем. Одним з найголовніших факторів, що негативно впливає на обсяги виробництва молока, є постійне скорочення кількості корів, яке особливо прискорилось через набуття чинності законодавчих вимог до безпечності та якості молочної продукції у 2019 р. Попри те, що встановлені норми мали гармонізувати українські стандарти виробництва з європейськими, більшість молока все ще не задовольняє критерії екстраякості, залишаючись непридатним для експорту на ринки країн ЄС. З огляду на часткову відсутність статистичних даних у 2010–2023 рр., метою статті є аналіз та прогнозування ресурсних і технологічних показників, а також поведінково-технологічних характеристик домогосподарств, що впливають на збільшення обсягів виробництва молока високої якості. У ході дослідження висунуто гіпотезу, що між показниками, які визначають умови ведення молочного скотарства, та поголівʼям корів є наявний статистично значущий взаємозвʼязок. Для перевірки гіпотези побудовано лінійні регресійні моделі. Окрім цього, для отримання прогнозних значень використано методи аналізу часових рядів (моделі Хольта, Брауна, ARIMA). На основі підтверджених взаємозвʼязків встановлено, що зменшення поголівʼя призводить до скорочення кормової бази та матеріально-технічного оснащення, темпів модернізації якого недостатньо для забезпечення потреб зростаючого стада без втрати його продуктивності. Зокрема, доїльні установки та апарати не можуть повністю обслуговувати на підприємствах поголівʼя корів, що збільшиться на 1 тис. голів. На противагу цьому кількість очищувачів-охолоджувачів молока зростає внаслідок прагнення підприємств відповідати вимогам якості та безпечності. Для домогосподарств характерна технологічна деградація: у 2023 р. молочні сепаратори наявні лише в 1 з 10 домогосподарств. Окрім цього, для придбання сепаратора та аналізатора якості молока домогосподарствам, найімовірніше, знадобиться заощаджувати протягом 2–3 років. Отримані результати можуть бути використані для прогнозування розвитку молочної галузі та розробки державної аграрної політики з обґрунтованою пріоритетністю заходів державної підтримки

Семантичний та сентиментний аналіз репутації бренду

2025-09-18T08:00:05+00:00

Формування сучасної маркетингової стратегії в цифровому середовищі передбачає використання різноманітних даних, що дають можливість оцінювати поточну ситуацію та ідентифікувати перспективи розвитку. Сформульовано гіпотезу, що сентиментний та семантичний аналіз із застосуванням алгоритмів машинного навчання дозволяє обʼєктивно оцінювати відношення цільової аудиторії до активностей брендів в Інтернеті та ідентифікувати популярний тематичний контент. При проведенні дослідження використано загальнонаукові методи аналізу та синтезу для характеристики основних принципів застосуванням сентиментного та семантичного аналізу у процесі оцінювання репутації бренду; емпіричні методи, графічне зображення та системно-структурний аналіз. Доведено доцільність використання текстової інформації та емотіконів як цінного джерела даних для розробки ефективних управлінських рішень у сфері маркетингу. Обґрунтовано реалізацію сентиментного та семантичного аналізу на основі тексту та емодзі. Представлено структурно-логічну схему відмінностей між сентиментним та семантичним аналізом. Досліджено особливості побудови інформаційного забезпечення при реалізації двох досліджуваних підходів. Доведено необхідність використання соціальних медіа для збору текстового контенту та емотіконів, що повʼязано зі значною активністю поколінь Y, Z та Альфа на таких платформах, як YouTube, Instagram, TikTok тощо. Обґрунтовано доцільність використання сентиментного та семантичного аналізу для торговельних мереж, які реалізують споживчу електроніку в Інтернеті. Для оцінювання настроїв та інтересів користувачів використано алгоритми машинного навчання, які дозволяють ефективно обробляти текстовий контент

Вплив соціальних мереж на споживчий вибір

2025-09-18T07:59:50+00:00

Стрімка цифровізація суспільства докорінно трансформувала поведінку сучасного споживача, зробивши соціальні мережі не лише інструментом комунікації, а й повноцінним каналом впливу на процес прийняття споживчих рішень. Це обумовило необхідність проведення міждисциплінарного дослідження динаміки ухвалення рішень споживачами в умовах цифрового середовища, в якому соціальні платформи виступають як провідні джерела інформації, формувачі споживчих уподобань та каналів емоційної залученості. Метою статті є виявлення механізмів впливу соціальних мереж на ухвалення рішень споживачами у цифровому середовищі в контексті зміни їх поведінки та формування цифрової довіри у взаємодії з брендами. В основу дослідження покладено гіпотезу, що бренди використовують соціальні мережі для впливу на споживачів на кожному етапі їх цифрового шляху з метою посилення впізнаваності й формування соціально-відповідального іміджу. Гіпотезу перевірено через такі методи дослідження: системний аналіз, міждисциплінарний синтез, контент-аналіз візуальних і текстових матеріалів, порівняльний аналіз бізнес-кейсів. Розглянуто фактори цифрової довіри, зокрема контент, створений користувачами (UGC), кількісні метрики (уподобання, поширення, підписки), інтерактивні огляди. Визначено роль інфлюенсерів як цифрових лідерів думок. У ході дослідження проаналізовано, що соціальні мережі впливають на кожну фазу цифрового шляху споживача: виявлення потреби, пошук альтернатив, оцінка, рішення про покупку та постпродажна поведінка. Особливу увагу приділено аналізу сучасних трендів використання соціальних платформ представниками різних демографічних груп, зокрема в Україні, яка переживає трансформаційні виклики, спричинені війною, адаптацією ринку до нових технологій та формуванням нової культури цифрового споживання. Наведено результати опитувань, статистичні дані міжнародних аналітичних центрів (GWI, DataReportal, Statista, Nielsen), а також розглянуто кейси брендів, які успішно застосували маркетингові стратегії в екосистемі соціальних медіа. У висновках акцентовано на необхідності побудови довготривалих відносин між брендом і споживачем через механізми персоналізації, емоційного залучення та використання нейромаркетингових технологій. Запропоновано практичні рекомендації щодо ефективного використання соціальних мереж як інструменту цифрової взаємодії та формування споживчої лояльності