Scientia fructuosa

Алгоритмічний урбанізм та структурна нерівність

2026-08-31T08:29:22+00:00

Штучний інтелект (ШІ) дедалі активніше впроваджується в міські системи, зокрема в енергетичні мережі, транспортну інфраструктуру та ринок житла. Проте його інфраструктура часто відтворює структурну нерівість, оскільки екологічні та соціальні витрати непропорційно покладаються на маргіналізовані громади, тоді як вигоди концентруються серед тих, хто має капітал та інфраструктурну владу. Висунуто гіпотезу, що ШІ-урбанізм, вбудований у міські політичні економії, функціонує як механізм екстерналізації витрат, а не як оптимізація публічних послуг. Алгоритмічні системи в цьому контексті сприяють концентрації ефективності, ресурсів і прибутків серед капіталомістких акторів, тоді як екологічні та соціальні ризики непропорційно покладаються на маргіналізовані групи населення. Застосовано якісний критично-аналітичний підхід, поєднуючи систематичний синтез літератури з порівняльними кейсами у трьох доменах: енергетиці, транспорті та житловому секторі, з доказами як з країн Глобальної Півночі, так і з країн Глобального Півдня. Інформаційну базу становлять рецензовані наукові праці, міжурядові доповіді та матеріали журналістських розслідувань. Результати аналізу показали, що інфраструктура центрів обробки даних у м. Месі (штат Арізона) споживала щорічно 5.5 млн м³ води, тоді як дозволи на нове житлове будівництво одночасно скасовувалися через виснаження водоносних горизонтів.
У Каукайї (Бразилія) запропонований центр обробки даних споживав би електроенергію, еквівалентну потребам 2.2 млн домогосподарств. У сфері транспорту програма Waze for Cities у Жуанвілі (Бразилія) створила залежність від приватної платформи, що підривала муніципальний суверенітет даних, тоді як публічно керована система Сингапуру продемонструвала досяжність справедливих результатів за інших умов управління. У сфері житла район Сант-Марті у Барселоні зазнав алгоритмічного посилення джентрифікації, що призвело до витіснення малозабезпечених мешканців попри екологічні покращення. Встановлено, що парадокс ШІ-урбанізму зумовлений не технічними збоями, а політичною економією, в якій функціонують ці системи. Сформовано рекомендації для муніципальних органів влади щодо впровадження публічних довірчих фондів даних, механізмів партиципативного управління та метрик оптимізації, орієнтованих на добробут, з метою забезпечити функціонування міських систем на основі ШІ в інтересах добробуту, а не для накопичення капіталу.

Концептуалізація управління архівною спадщиною в Йорданії: політика, оцифрування та публічний доступ

2026-08-31T08:48:08+00:00

Розглянуто трансформацію управління архівною справою від традиційної парадигми, орієнтованої на охорону, до інтегрованої моделі управління, з акцентом на Йорданії. Якщо історично для архівних установ у пріоритеті були захист і збереження документальних матеріалів, то сучасні тенденції у сфері цифрових технологій, моделей управління та суспільних очікувань зумовлюють необхідність ширшого та більш стратегічного підходу. Висунуто гіпотезу, яка передбачає створення інтегрованої моделі управління ефективністю, доступністю та суспільною цінністю архівних установ. Застосовуючи якісну аналітичну методологію, дослідження спирається на міжнародно-правові рамки, рекомендації у сфері управління культурною спадщиною та архівну теорію для оцінювання концептуальної й структурної еволюції управління документальною спадщиною. Для визначення ключових відмінностей між моделями, заснованими на охороні, та моделями, орієнтованими на управління, використано порівняльно-аналітичний підхід зокрема щодо узгодженості політики, стратегій цифровізації та доступності архівних матеріалів для громадськості. Результати дослідження свідчать, що управління архівною справою в Йорданії значною мірою залишається під впливом традиційних практик зберігання документів. Водночас спостерігаються нові, проте фрагментарні ініціативи з цифровізації та обмежені механізми системної взаємодії з громадськістю. Наголошено на відсутності комплексних планів управління та скоординованої національної політики цифровізації, що є критичними прогалинами у цій сфері. Обґрунтовано, що ефективне управління архівною спадщиною в Йорданії потребує інтеграції трьох взаємозалежних складових: стратегічного формування політики, структурованих механізмів цифровізації та інклюзивних механізмів доступу. Узгоджуючи національні практики з міжнародними стандартами, зокрема з програмою ЮНЕСКО "Памʼять світу" (Memory of the World Programme), Йорданія може перетворити свої архіви на динамічні культурні ресурси, що сприятимуть прозорості, продукуванню знань та формуванню національної ідентичності в цифрову епоху (UNESCO, 2015).

Політика ЄС щодо інтеграції штучного інтелекту в промисловість

2026-08-31T09:05:27+00:00

Політика ЄС у сфері штучного інтелекту (ШІ) дедалі більше стає важливим інструментом модернізації промисловості, підвищення конкурентоспроможності та забезпечення технологічного суверенітету. З огляду на припущення, що публічна політика ЄС безпосередньо впливає на впровадження технологій у виробничих компаніях, для перевірки виконано поєднання юридичного аналізу документів, порівняльні дослідження та економіко-статистичні методи. Такий підхід дозволяє простежити, як змінюються політичні рішення з часом, а також показує, як різні виробничі сектори реально впроваджують інструменти ШІ. Дослідження показало, що європейська політика у сфері ШІ протягом 2018–2025 рр. пройшла кілька чітких хвиль: від перших стратегічних планів до побудови реальних інституцій, цифрової інфраструктури та запуску технологій безпосередньо у виробництво. За цей час частка підприємств ЄС, які інтегрували бодай один інструмент ШІ, помітно підскочила – з 6.9 % у 2021 р. до 17.27 % у 2025 р. Найшвидше технології опановували високотехнологічні сектори, зокрема фармацевтика, виробництво компʼютерної техніки, хімічна й металургійна галузі, а також підприємства з переробки нафти й коксу. Отримані цифри підтверджують, що Україна може активно спиратися на європейський досвід для формування власної стратегії розвитку ШІ. Для успіху така стратегія має охоплювати весь цикл управління: визначення цілей політики, застосування конкретних регуляторних механізмів і регулярну оцінку результатів. Побудова такої комплексної системи допомагає зробити управління технологіями на місцевому рівні більш узгодженим та ефективним.

Цифровий консьюмеризм у формуванні віртуальних спільнот

2026-08-31T09:20:14+00:00

Висвітлено результати дослідження трансформації споживчої комунікації в цифрову епоху та ролі соціальних мереж у формуванні якісно нових типів спільнот навколо брендів. Актуальність визначається кардинальними змінами в характері соціальних звʼязків та ідентичності під впливом цифровізації, коли традиційні інститути втрачають монополію на формування спільнот, а бренди дедалі частіше перебирають на себе функції створення смислів, цінностей та ритуалів, що набуває особливої значущості в контексті постсекулярного суспільства. Висунуто гіпотезу, що комунікативні стратегії брендів у соціальних мережах еволюціонують від інструментальних до сакральних, запозичуючи елементи релігійного дискурсу для формування глибокого емоційного звʼязку з аудиторією, що призводить до виникнення бренд-спільнот як нової форми соціальності. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному застосуванні дискурс-аналізу контенту соціальних мереж (Instagram, TikTok, YouTube, Facebook), контент-аналізу комунікативних стратегій (сторітелінгу, гейміфікації, створення унікальної символіки, залучення до співтворчості), спрямованих
на ритуалізацію споживання та формування емоційної привʼязаності, та вторинного аналізу соціологічних даних щодо споживчої поведінки у цифровому середовищі. Виявлено, що бренд-спільноти функціонують за законами маркетингових комунікацій провідних брендів (Nike, Apple, Starbucks, Glossier). Отримані результати засвідчують, що сучасні бренди використовують комплекс, подібний до традиційних спільнот: мають власну ієрархію, систему цінностей, ритуали, символіку та почуття моральної відповідальності. Доведено, що маркетингові комунікації дедалі частіше запозичують релігійну риторику, що відображає глибшу тенденцію до сакралізації споживання в постсекулярному суспільстві, де споживання постає як ключовий інструмент конструювання ідентичності, а вибір брендів стає способом самопрезентації та пошуку однодумців. Наукова новизна полягає в комплексному аналізі цифрового консьюмеризму як соціокультурної практики, виявленні механізмів запозичення релігійної риторики в маркетингу та характеристиці бренд-спільнот як нової форми соціальності в цифрову епоху.

Квантовий маркетинг в електронній комерції

2026-08-31T10:23:41+00:00

Високі темпи цифровізації бізнесу посилили потребу у складних маркетингових механізмах, здатних формувати виважені, визначені та контекстуальні процедури прийняття рішень споживачами. Традиційні лінійні маркетингові моделі дедалі менш ефективні, враховуючи динаміку поведінки в алгоритмічно опосередкованому та інформаційно насиченому цифровому світі. Емпірична прогалина, яку враховувано в цьому дослідженні, повʼязана з економічною та поведінковою ефективністю квантових маркетингових механізмів в електронній комерції. Дослідження ґрунтується на гіпотезі, що підвищення інтенсивності квантового маркетингу в електронній комерції має позитивний, але нелінійний вплив на економічні результати компаній, які опосередковуються змінами споживчої поведінки та посилюються в умовах ринкової невизначеності. Визначено, якою мірою інтенсивність квантового маркетингу впливає на купівельну поведінку споживачів та ефективність компанії як нелінійним, так і інтерактивним, а також залежним від стану способом. Використано багатонаціональну панельну модель компаній електронної комерції за 2020 та 2024 рр. Створено загальний індекс інтенсивності квантового маркетингу для відображення глибини персоналізації, адаптивності в режимі реального часу, координації між каналами та інтенсивності експериментів. Вони використовують панельні економетричні моделі з фіксованими ефектами, що включають поведінкове посередництво, нелінійні специфікації та умови взаємодії для позначення контекстуальної волатильності. Статистичні результати показують, що інтенсивність квантового маркетингу має позитивний та статистично значущий вплив на коефіцієнт конверсії, дохід на відвідувача, валовий прибуток та довічну цінність клієнта. Дані свідчать про зниження граничної прибутковості, що підтверджує нелінійний характер дії передових маркетингових
механізмів. Отримані результати також демонструють, що економічні ефекти реалізуються через поведінкові змінні, які відображають вплив певної специфіки та сукупно пояснюють приблизно від чверті до третини всіх ефектів. Синергія ефектів між цифровими каналами є позитивною, і важливо відзначити необхідність синхронізованих омніканальних стратегій. Волатильність ринку підвищує ефективність застосування квантового маркетингу, особливо за умов зростаючої невизначеності, що підтверджує гіпотезу контекстної залежності. Дослідження показує, що його ефективність була максимальною у 2022 р., а згодом стабілізувалася, у міру того як ринки ставали більш зрілими, а споживачі більш адаптованими. Загалом дослідження робить науковий внесок, демонструючи квантифікацію маркетингу як кількісно вимірюваного економетричного підходу та можливості його інтеграції з інструментарієм поведінкової економіки і панельного економетричного аналізу. Отримані результати створюють основу для подальших досліджень квантового маркетингу в електронній комерції, зокрема для аналізу клієнтських даних, застосування експериментальних алгоритмів у цифрових каналах збуту

Цифровий еко-брендинг FMCG підприємств

2026-08-31T11:09:59+00:00

Досліджено формування еко-брендів FMCG підприємств у контексті реалізації цілей сталого розвитку та цифрового маркетингу. Актуальність теми зумовлена зростанням ролі екологічної відповідальності бізнесу, масовим виробництвом товарів повсякденного попиту та необхідністю інтеграції принципів сталого розвитку у маркетингову діяльність FMCG підприємств. Внесено гіпотезу, що інтеграція принципів сталого розвитку у діяльність FMCG підприємств та використання інструментів цифрового маркетингу сприяють ефективному формуванню, просуванню та розвитку еко-брендів, підвищенню довіри споживачів і конкурентоспроможності підприємств. Методологічною основою дослідження є комплекс загальнонаукових і спеціальних методів: аналізу та узагальнення, системний і структурно-логічний аналіз, порівняльний аналіз та моделювання. Інформаційну базу дослідження становили наукові джерела, матеріали ініціативи United Nations Global Compact, а також дані офіційних сайтів і управлінської звітності досліджуваних компаній. Обґрунтовано концепцію еко-брендингу FMCG підприємств у цифровому середовищі, визначено сутнісні ознаки еко-бренду та запропоновано авторське визначення дефініції "еко-бренд". Розроблено концептуальну модель еко-брендингу, що охоплює чинники, етапи та результати формування еко-бренду у цифровому середовищі. Систематизовано інструменти цифрового маркетингу відповідно до етапів цифрового шляху споживача Awareness, Consideration, Conversion, Loyalty, Advocacy. На основі аналізу закордонного та вітчизняного досвіду доведено, що цифрові маркетингові комунікації забезпечують трансформацію екологічної цінності у додаткову споживчу вартість бренду, сприяють формуванню позитивного екологічного іміджу, підвищенню лояльності споживачів і створенню довгострокових конкурентних переваг FMCG підприємств

Гейміфікація у цифровому брендингу

2026-09-04T07:59:41+00:00

Розглянуто вплив гейміфікації на формування цифрової лояльності споживачів у межах цифрового брендингу. Обґрунтовано, що гейміфікація перестає бути суто тактичним інструментом залучення уваги та трансформується у стратегічний механізм управління поведінковою активністю й емоційною взаємодією користувачів із брендом. В умовах високої конкуренції, цифрової насиченості та інформаційного перевантаження гейміфікація сприяє залученості, стимулюванню повторних дій і формуванню довготривалих взаємин між споживачем і цифровою платформою бренду. Висунуто гіпотезу, що системне застосування гейміфікаційних механік у цифровому брендингу підвищує поведінкову лояльність споживачів через посилення емоційної залученості, інтерактивності та глибини взаємодії з брендом. Методологія поєднує контент-аналіз мобільних застосунків та цифрових платформ шести брендів трьох індустрій з кількісним аналізом показників завантажень, структури відгуків, середніх оцінок, рейтингових позицій та вебтрафіку. Для оцінювання впливу запропоновано систему проксі-індикаторів: Download Index (DI), Positive Review Rate (PRR), Web Interaction Index (WII) та інтегральний показник electronic Net Promoter Score (eNPS). Результати дослідження засвідчили наявність позитивного взаємозвʼязку між рівнем застосування гейміфікаційних механік та інтегральними показниками цифрової лояльності, що дозволяє формалізувати гейміфікацію як структурний елемент цифрової бренд-стратегії та обґрунтувати доцільність її системного впровадження у практиці маркетингових комунікацій

ШІ-реклама в ювелірному ритейлі

2026-09-04T08:21:36+00:00

Стрімке зростання ринку штучного інтелекту (ШІ) в електронній комерції та одночасна нездатність більшості підприємств перейти від локальних експериментів до системної інтеграції ШІ-рішень визначають актуальність дослідження. Для ювелірного ритейлу ця суперечність набуває особливого значення через специфіку преміального сегмента, високу емоційну залученість покупця, критичну роль візуальної естетики та репутаційну вразливість бренду, що суттєво обмежує можливості повної автоматизації маркетингових процесів. Висунуто гіпотезу, що максимальний маркетинговий ефект у ювелірному ритейлі досягається не через тотальну алгоритмізацію, а через стратегічно структурований розподіл функцій між людиною та штучним інтелектом відповідно до природи конкретного завдання. Методологічну основу дослідження становлять системний аналіз і синтез результатів польових експериментів та галузевих аналітичних звітів McKinsey та Gartner, а також публікації у рецензованих міжнародних виданнях за 2021–2026 рр. У ході дослідження встановлено, що ефективність ШІ в маркетингу є асиметричною: алгоритми стабільно перевершують людину у генерації текстового контенту та аналітичних завданнях, проте поступаються їй у створенні візуально-естетичних матеріалів, що є визначальним чинником для ювелірної реклами. Виявлено також специфічні загрози галузі: гомогенізація контенту, ризики витоку персональних даних, алгоритмічні "галюцинації" та правова невизначеність у сфері інтелектуальної власності. За результатами дослідження розроблено авторську концептуальну модель Intelligent Symbiosis Marketing Framework (ISMF), що операціоналізує принципи "Human-in-the-loop" та поведінкового патерну "Кентавра" стосовно специфіки ювелірного ритейлу. Модель визначає критерії розподілу завдань між людиною та алгоритмом і передбачає інституціоналізацію валідаційних протоколів для збереження унікальної ідентичності бренду

Економіка маніпуляції: цифрова архітектура вибору та раціональність споживчих рішень

2026-09-04T08:38:41+00:00

Досліджено актуальний феномен функціонування сучасного цифрового торговельного простору як специфічного середовища цілеспрямованого психологічного впливу на споживача. Актуальність дослідження зумовлена глобальною цифровізацією ринків та впровадженням складних алгоритмічних систем, які фактично заміщують традиційні методи маркетингового переконання механізмами прихованої маніпуляції. Такий стан справ створює загрози для збереження когнітивної автономії індивіда та його здатності до раціонального економічного самовизначення. Висунуто гіпотезу, що цифрова архітектура вибору за своєю природою є деструктивним середовищем, де синергія специфічного дизайну ("темних патернів") та автоматизованих психологічних тригерів спрямована на вимкнення критичного мислення та примушування субʼєкта до дій, що суперечать його реальним потребам. Для перевірки гіпотези застосовано комплексний методологічний апарат, що поєднує термінологічний аналіз, дедуктивне моделювання когнітивних реакцій та компаративний аналіз інтерфейсних рішень у сфері електронної комерції. Отримані результати демонструють складну ієрархію методів експлуатації когнітивної інерції, автоматизмів мислення та емоційних вразливостей особистості. Доведено, що цифрова архітектура вибору штучно стимулює швидке, підсвідоме мислення (Систему 1), одночасно блокуючи аналітичні ресурси мозку (Систему 2), що призводить до формування ілюзії добровільності прийнятих рішень. Наукова новизна дослідження полягає у виявленні звʼязку між емоційно-ціннісними аспектами цифрової взаємодії та загальною ефективністю алгоритмічного маніпулювання. Практична цінність дослідження втілена у розробці концепції психологічної резистентності як стратегії самозахисту особистості. Запропоновано інтегровану модель протидії маніпуляціям, що передбачає впровадження етичних стандартів дизайну та активний розвиток мета-когнітивних навичок споживачів. Результати дослідження можуть стати підґрунтям для створення освітніх програм з підвищення цифрової грамотності та розробки регуляторних актів у сфері захисту прав споживачів. Дослідження відкриває шлях до вивчення механізмів етичного програмування цифрових інтерфейсів

Адаптивна логістична архітектура: кейс України

2026-09-04T08:49:00+00:00

Обґрунтовано концептуальні засади та механізм реалізації адаптивного управління логістикою в Україні в умовах тривалого воєнного конфлікту, економічної нестабільності та трансформації глобальних ланцюгів постачання. Систематизовано теоретичні підходи до адаптивного управління, яке визначено як динамічну, цифрово інтегровану, сценарно орієнтовану систему, що забезпечує прозорість у реальному часі, гнучкий розподіл ресурсів, інфраструктурну надлишковість та міжінституційну координацію. На основі аналітичних показників розвитку галузі (обсяги перевезень, рівень цифровізації, внесок логістики у ВВП, індикатори стійкості) оцінено сучасний стан логістичного ринку України та визначено структурні обмеження його трансформації. Запропоновано комплекс заходів щодо впровадження адаптивної логістики, зокрема створення національної цифрової платформи, розвиток дуальних логістичних хабів, інтеграцію штучного інтелекту в управління ризиками, реформування системи освіти та нормативного середовища. На основі сценарного моделювання на 2026–2032 рр. здійснено KPI-оцінку ефективності. Результати підтверджують гіпотезу про підвищення стійкості та ефективності логістики внаслідок впровадження адаптивних механізмів управління

Стартап-екосистема Albergo Diffuso: цифрова оркестрація співтворення цінності

2026-09-04T10:47:41+00:00

Розглянуто проблему інфраструктурного розриву та високого барʼєру входу в готельний бізнес України в умовах відновлення. Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що трансформація традиційної моделі розсіяного готелю у цифроцентровану екосистему дозволяє децентралізованим дестинаціям долати інфраструктурні розриви та забезпечувати економічну стійкість територій завдяки Asset-Light стратегії, що мінімізує початкові капітальні витрати шляхом системної інтеграції наявного житлового фонду громад через єдину IT-платформу. У ході дослідження застосовано системний підхід до проєктування архітектури екосистеми, аналіз міжнародних кейсів (Sextantio, Nipponia, Limehome), метод декомпозиції моделі DART, а також імітаційне моделювання інвестиційних та операційних параметрів на основі емпіричних даних готельних девелоперів України. Доведено, що трансформація класичного розсіяного готелю у цифроцентровану екосистему дозволяє ефективно капіталізувати автентичні активи громад без значних витрат на нове будівництво. Стартап-оркестратор визначено як інтегративну платформу, що створює "цифровий шар" над розрізненими обʼєктами через синергію SaaS-рішень, IoT та Fintech-інструментів. Операціоналізовано чотири вектори моделі DART: діалог (через модулі прямої комунікації), доступ (системи NFC/IoT), управління ризиками (верифікація через "Дія.Підпис" та SOP-протоколи) і прозорість (автоматизований розподіл доходів Split Payments). Запропоновано модель "Business-in-a-Box", що мінімізує дефіцит підприємницьких навичок у мешканців громад. Наукова новизна полягає у теоретичному обґрунтуванні та концептуальному моделюванні архітектури стартап-екосистеми Albergo Diffuso як просторово розподіленого цифрового оркестратора, де застосування S-D логіки та моделі DART на рівні IT-платформи дозволяє трансформувати наявний житловий фонд громади з пасивного ресурсного базису в динамічну мережу спільного створення цінності, переформатувавши інституційну роль стартапу як цифрового верифікатора автентичності. Практична значущість результатів полягає у можливості інтелектуальної капіталізації локальних активів як основи економічної стійкості територій у посткризовий період

Штучний інтелект у формуванні стійких конкурентних переваг у ритейлі

2026-09-04T11:08:51+00:00

Стрімка комодитизація традиційних джерел конкурентоспроможності в ритейлі – ціни, локації, асортименту, логістики – на тлі повсюдного поширення технологій штучного інтелекту (ШІ) актуалізує питання, чи здатен ШІ залишатися самостійним джерелом стійкої конкурентної переваги, коли доступ до нього отримує практично будь-який гравець ринку. Відтак доцільним виглядає розроблення концептуальної рамки, що диференціює ШІ-ресурси підприємства ритейлу за потенціалом формування стійкої конкурентної переваги, та операціоналізація організаційних умов реалізації цього потенціалу. Дослідження виходить із припущення, що стійка конкурентна перевага від впровадження ШІ формується не самим фактом використання технології,
а поєднанням унікальності технологічного ресурсу та організаційної спроможності підприємства його ефективно експлуатувати. Застосовано якісний концептуально-аналітичний підхід, що поєднує систематизацію наукової літератури, адаптацію ресурсної теорії фірми та інструментарію VRIO до ШІ-специфічних ресурсів і зіставлення побудованої рамки з агрегованими даними чотирьох міжнародних галузевих опитувань, які виконують функцію вторинного джерела для оцінювання правдоподібності теоретичних побудов, а не інструменту їх статистичної перевірки. Апробація рамки на восьми типових
ШІ-ресурсах виявила стійкий патерн: загальнодоступні, придбані на ринку рішення систематично не проходять фільтр рідкісності й забезпечують лише операційний паритет, тоді як ресурси на основі унікальних даних підприємства мають потенціал диференціації, реалізація якого залежить від рівня цифрової зрілості, глибини впровадження, організаційної культури, крос-функціональної інтеграції та кадрового забезпечення. Наукову новизну становить операціоналізація критерію організованості у вигляді пʼяти кумулятивних умов, які мають бути сформовані до впровадження конкретного ШІ-рішення, а не одночасно з ним. Практичне значення результатів полягає в обґрунтуванні пріоритетності інвестицій у власні дані та організаційні компетенції порівняно з інвестиціями в технологічні рішення як такі

Адаптивна цінова політика в управлінні підприємством

2026-09-04T11:23:27+00:00

В умовах високої турбулентності економічного середовища функціонування вітчизняних підприємств та зовнішніх викликів, з якими все частіше стикається бізнес, цінова політика стає одним із ключових інструментів адаптивного управління. На відміну від інших елементів економічного управління, саме вона характеризується високою гнучкістю, оперативністю впливу та прямим звʼязком із ринковою поведінкою споживачів. Через механізми ціноутворення підприємство здатне швидко реагувати на коливання попиту, зміну структури витрат, дії конкурентів та макроекономічні шоки. В основу дослідження покладено гіпотезу, що цінова політика підприємства як інструмент адаптивного управління, забезпечує позитивний вплив на формування фінансових результатів, стійкість та конкурентоспроможність підприємства в нестабільному економічному середовищі. Для її перевірки використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема аналіз та синтез, теоретичне узагальнення, статистичний аналіз, порівняння та графічний метод. Встановлено, що, попри підвищення наукового інтересу до проблем адаптивного управління та ефективного ціноутворення впродовж останніх років, питання формування адаптивної цінової політики системно практично не розглядалися. Водночас проведений аналіз ефективності діяльності підприємств України у 2019–2024 рр., які характеризуються посиленням економічної турбулентності та нестабільності зовнішнього середовища, засвідчив зростання обсягів діяльності бізнесу, попри зовнішні шоки. Такі результати можуть бути наслідком використання в практиці господарювання, в тому числі й адаптивної цінової політики. Це зумовлює необхідність формування на науковому рівні теоретико-методичних засад адаптивної цінової політики як інструменту антикризового управління підприємством в умовах зовнішніх загроз та підвищених ризиків. Проведено компаративний аналіз традиційної та адаптивної цінової політики підприємства, дано авторське трактування поняттю "адаптивна цінова політика", визначено її мету, цілі, завдання, особливості, принципи формування та механізми реалізації, що може слугувати підґрунтям для подальшого наукового пошуку в цьому напрямі досліджень